Головна » 2015 » Лютий » 24 » Листи з Житомира. Продовження
Листи з Житомира. Продовження
16:04

1898, 24 лютого, Житомир


Нині дістав аж три листи! Від тебе, від Васі й від генерала. Дуже добре, що ти дістала всі мої листи, Вірусенько – серце.


Вася написав довгого листа – про все й про ніщо. Описує, що він робить на службі, куди їздить і які має службові клопоти. Хвалиться, що на йменини дістав листи й телеграми од всіх родичів, навіть від “семейства Дейша”, себто від тебе, Соні і Кості. Костя телеграфує, що в половині лютого переводиться, але куди й чому – нічого невідомо. “Соня что-то похваривает, никуда не выходит, вообще чувствует , что старость одолела”.
Пише мені про неї, як про мою хорошу, давню знайому, а я цілих 2 години ламав собі голову, що то за Соня, звідки й хто вона є. Так і не знаю, хіба ти напишеш.

Щодо Васі, то він “выбрикивает”, “в этом году сделал себе “подарунок” и 29 января поехал в г. Москву, а то “дуже заработался”.
Бач, як він мені догоджає, знає, що я українець.
На літо кличе Васю жінка до Фінляндії, та він не хоче. “Ну, а вы опять будете “укупі”, “таки Вера не может оторваться от милаго ея сердцу жидовского, Чернигова. Ну, помагай Вам боже, желаю всяких благ...” і т.д.

Мабуть, лист цей Васі не легко було написати, бо: 1) він писав, щоб було ні на Ви, ні на ти. 2) розставив всі, як слід, “знаки препинания”, а це, як сама знаєш, робота для нього чимала.

Другий лист від генерала: ”Вас уже настановлено "делопроизводителем оценочного стола” – та посада, на якій я досі був. Папір до губернатора вже пішов. Як мине два тижні (коли він не відпише), то Ви вважатиметеся затвердженим, бо принципіальна згода на Вас од його вже була. Тоді матимете звістку. Але позаяк можна бути майже певним, що тепер перешкоди не буде, то Ви готуйтеся за 2 тижні до Чернігова”.

Значить, серденько, у мене стіл буде не по народній освіті, а “оценочным”. Цікаво, чи то Грінч[енко] видумав од себе про тих два тижні, чи таки в Управі поклали покористуватися законом і затвердити мене без нової губернаторської санкції.

Дуже радію, що Юрась здоров і веселий. Може б, уже можна його купати, те, що не пообпадали струпики – дурниця, а все ж краще поспитай у Міхаліни.
Ти невдоволена, що я про себе небагато пишу, а мені мало того, що ти пишеш про себе. Я так хотів би знати про тебе все, все.

Коген своїм звичаєм збрехав. Обіцяв бути нині з грішми, а замість приїхати – прислав свої вірші до друку. Коли не буде ще 2-3 дні – телеграфую йому. От скотина! Коли б хоч розв’язатися з ним, а то тут добра не може бути, кожен день морочу собі голову, як би випустити число.

Бувай здорова, Вірунечко мила, до завтра, серденько. Цілую міцно, твій вірний Муся.
Юрасика цілую.
Богданці, Лізе й Марині кланяюсь.
Тебе ще раз цілую.

******************************************************************
Примітки:

Вася – Василь Устимович Дейша.

Соня – Софія Устимівна Дейша, старша сестра Віри Устимівни, класна дама Вищого Маріїнського жіночого училища у Вільно.

Костя – Костянтин Устимович Дейша – брат Віри Устимівни. Жив у Чернігові, деякий час – у Туркестані, а з 1900 р. – у Житомирі. (Соня, Костя - діти від першої дружини Устима Дейші).


QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Переглядів: 450 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість