Головна » 2015 » Лютий » 22 » Листи з Житомира. Продовження
Листи з Житомира. Продовження
12:47
1898, 22 лютого, Житомир


Дивує мене, серце моє, що ти не дістала листа від мене: я такий акуратний, що навіть занадто: ніколи й на годинку не спізнюся кинути листа до тебе в поштову скриньку. Певно, щось пошта накоїла, і на другий день ти мала 2 листи разом.

Наскільки вчорашній лист твій звеселив мене, настільки нинішній засмутив. Вже як послали до губернатора, то там папір і застряне, може, зо 2-3 місяці, та ще не звісно, що скаже губернатор. Хоч він і написав до управи про мене, проте – хто зна, що він тепер скаже. Так і чуло моє серце, що дурна Управа – страха ради іудейська – знов звернеться до губернатора, хоч і має вже затвердження від нього на всяку посаду. Чудні люди, щоб не сказати більше. Що ж мені тепер робити, чи кидати цю посаду, як приїде сими днями Коген, чи сидіти біля моря й чекати погоди?

Порадь мене, дитинко люба, бо справді не знаю, що його робити. Дуже мені не до смаку отакі вчинки управські.
Що це таке з Юрасиком – чом він не спить? Треба б робити що йому проти нервовості, бо ж це й йому шкодить, та й ти замучишся, серце моє.

Не гримай на мене, Вірунечко моя добра, за те, що мало про себе пишу. Моє життя отут не дуже веселе, щоб його детально описувати, а вічно смутити тебе наріканнями на долю – я не хочу. Я зовсім здоров, стараюся бути міцним духом, вірити в краще і рвуся до тебе, от і все, що можу сказати про себе. Вже й з цього ти можеш бути задоволена. Масаж мені помагає: я почуваю, що нога у мене стала легша, ніж була, лучче ходжу, трохи більше згинаю. Не дуже багато згинаю, а все ж більше.

Число “Зорі” пришли мені рекомендованим листом, а я вже занесу Мачтетові.
Тільки що дістав першу книжку “Детского отдыха” за сей рік. Там д[обродій] Перелыгин переклав моє оповід[ання] “П’ятизлотник”. Переклад дуже, дуже поганий, часом нема смислу в реченнях. Вже мені не везе з перекладачами, що ж подієш. Ведмежу прислугу роблять мені.

Так мені прикро, що розвіялись мої надії ще на масницю бути вдома. Тепер, мабуть, не скоро вже доведеться побачитись, а проте – як ти порадиш, як рішиш. Жду твоєї одповіді, моє ти сонечко ясне, моє любиме дитяточко, моя Вірунечко, пещена й мила. Цілую тебе міцно, а ще міцніше кохаю. Твій Муся. Ще раз цілую.
Юрасика поцілуй. Твій М.

******************************************************************
Примітки:

Число “Зорі” пришли мені ... – з портретом Мачтета.

“Детский отдых” – щомісячний журнал, виходив у Петербурзі (1881-1907).

Перелигін Микола Іванович – учитель з Сергієва Посада, Московської губернії, перекладав російською мовою дитячі оповідання М. Коцюбинського. Під впливом творчості М. Коцюбинського написав кілька оповідань для дітей з українського життя.

QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Переглядів: 1286 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Увійдіть:
avatar
Вітаю Вас Гість