Головна » 2015 » Лютий » 10 » Листи з Житомира. Продовження
Листи з Житомира. Продовження
18:55

1898, 10 лютого, Житомир
Мінель, 22.

Серденько Вірунечко!
Тільки що одержав твого листа. Заінтригувала ти мене звісткою про казенний пакет. Що б то могло бути, та ще й – “до востребования”? Певно, од Скорбиша, в одповідь на мій лист про гроші. Цікаво, що то він мені напише. А може, то був грошовий пакет?


Мені, як і Богданці, дуже неприємно, що на Грінченка так нападають. Я радий, що й ти на його боці, хоч почасти. Так мішати з болотом людину, до того людину чесну (я певен у цьому), не годиться порядним людям. Коли у Грінченка є які вади, то ще з цього не випливає, щоб на підставі спліток так ганьбити людину і одмовляти йому навіть в чесності. Мені це дуже прикро, і мої симпатії схиляються на бік Грінченка.

Друге діло – Полуботок. То пропаща з морального боку людина. Українці, серед яких він обертався, справді винні, що, бачивши таку ледар, не викинули його зразу з свого гурту. Тільки й вини з їх боку.
Не пам’ятаю, чи писав я учора тобі про пані Самійленкову. Я говорив з Когеном про ту посаду в Бердичеві. Отож мені Коген сказав, що той жид, який досі сидить там, залишається і надалі, що вакансії вже нема – і пані Самійленко через те нема чого сподіватися на ту посаду. Перекажи їй, голубочко моя, про це.

Льоні написав, прохав його писати додому й послав йому відкритку для оповіді мені.
Я, моя ти донечко єдина, не маю чого писати про себе. Аж досадно, такі у мене одноманітні дні. Що було учора, те й нині. Ніхто не пише, нічого цікавого. Здоров я зовсім, через що можу послухати тебе й скупатися.

Погода у нас неможлива: мокрий сніг, вітер. Така завірюха, що світа не видно. Замітає, засипає.
Коген завтра виїздить, але скоро обіцяє приїхати з грошима. А тим часом в касі свистить, і я знов сушу голову, як би випустити число.

Нічого не пишеш, дитино моя, про своє здоров’я? Я так хотів би щодня знати, що з тобою, як себе почуваєш, чи ходиш гуляти – (це тобі конче треба), чи бережеш себе. Пиши мені, голубко, про себе щодня.
Пиши мені теж про всі нові слова, які Юрасик навчиться вимовляти. То таке цікаве.

Нині хочу написати до Тараса, Василеві телеграфую 3-го. Може, він буде і незадоволений, та що ж робити, коли у мене мало часу на писання листів.
Богданці перекажи від мене, щоб пожалувала себе і не мучила тими земськими засіданнями, а то зовсім змарніє.
Ну, цілую тебе, дитино моя люба, обіймаю міцно й щиро. Твій Муся.

А як там мама? Цілую її.
Юрасика теж цілую, Лідю теж.

******************************************************************

Примітки:

... дуже неприємно, що на Грінченка так нападають... – Маються на увазі службові неприємності Б. Грінченка.

Полуботок – чернігівський знайомий М. Коцюбинського та В. Самійленка.

Василь – Василь Устимович Дейша, брат В.У. Коцюбинської.


QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Переглядів: 469 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість