Листи з Житомира. Продовження | 20:42 | ||||
1898, 9 лютого, Житомир Мінель, 22. Кохана рибочко моя! Бідна ти, моя дитиночко, з усякими слабостями, турботами, напастями. Та вже без них не можна прожити, потішайся хоч такою філософією. Я, Вірунечко, здоров. Нога нічого, голова нині перестала боліти – взагалі все добре. Сподіваюся гостя – Боржковського. Дістав від нього листа, в якому він пише, що його кличуть на роботу до Бердичева, а звідти він коло першого заїде до мене. Прислано сьогодні мені (на мою адресу) “Вістник галицький” прислав його мій далекий “приятель” – Кость Паньківський. Він, мабуть, таки чує до мене симпатію, бо завжди присилає мені все, адресуючи власною рукою. Тепер уже, звісно, нема чого лаятись з редакцією “Вістника”, “Буковину” теж присилають, тільки знов нема нічого цікавого. Сьогодні, коли ніщо не перешкодить, почну писати. Вчора я цілий вечір сидів над прилаженням статті проф. Сумцова “Организация обществ[енных] развлечен[ий]” для “Волыни”. Треба було дещо дописати, переробити, скоротити, а позаяк стаття чимала, то роботи було так багато, що аж рука заболіла. Дуже добре, серденько, що виписала паперу, хоч тобі складова адреса й не потрібна була, можна було й на власну. Попрохай, Вірунечко, від мене маму, щоб й не думала їхати до Вінниці: тепер холод, зима, можна застудитися в дорозі. Хай Лідя сама поїде, мама може дати їй “доверенность” на одібрання грошей. А то щоб мама не наробила собі лиха, поїхавши зимою. У нас завірюха. То була відлига, а тепер зараз мороз узяв і сніг сипле. За Льоню мама хай не турбується. Я йому написав, щоб він дав мамі звістку про себе, а також написав і до мене. Певно, лист твій опізнився, і Льоня не міг вийти на вокзал. Цілую тебе, серденяточко любе, мушу кінчати, бо треба бігти в контору, а звідти до типографії. Цілую тебе, серденяточко любе, будь мені здорове й веселе і за мене не забувай. Цілую тебе міцно, дитинко. Поцілуй Юрася. Маму й Лідю цілую. Твій Муся. Пиши до мене. ****************************************************************** Примітки: Кость Паньківський (1855-1915) - український культурно-освітній діяч, педагог, редактор науково-популярних видань, газети “Економіст”, що видавалась науковим товариством ім. Т. Шевченка у Львові ... Статті проф. Сумцова “Организация обществ[енных] развлечен[ий]” – Згадану статтю М. Коцюбинський в зміненому вигляді надрукував в газеті “Волынь” за 28-30 січня 1898 р. (в №№ 22, 23 та 24). ... на одібрання грошей... – Йдеться про одержання грошей у Недзведського, якому Коцюбинські продали свій будинок у Вінниці.
| |||||
Переглядів: 1296 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 | |
Всього коментарів: 0 | |