Головна » 2015 » Лютий » 8 » Листи з Житомира. Продовження
Листи з Житомира. Продовження
11:37
1898, 8 лютого, Житомир,
Мінель, 22.

Кохана моя дитиночко!
Добре зробила ти, що прищепила вже віспу Юрасеві. Коли б тільки не застудити його тепер. Треба глядіти, щоб його не виносили до кухні, не одчиняли дверей від кухні до Юрася – взагалі треба дивитись за Юрком, не правда ж, моя мила?

Слава богові, що мамі не зашкодило. Хай мама бережеться все ж з їдою.

Говорив з Когеном. Пам’ятаєш його слово вернути гроші до 30? Отож тепер запевняє мене, що до 5-го лютого конче верне гроші, і прохає мене побути з місяць. Опріч того, благає мене лишитись у нього, обіцяє, що Фідлера не буде і т. інше. Я йому сказав, що не хочу. Про пані Самійленкову ще не говорив, завтра побалакаю, хоч знаю наперед, що з цього нічого не вийде.

Посилку нині дістав, то – стаття Грінченкова про читання на селі.
Я, моя рибочко, здоров, тільки голова не перестає боліти. Біль нервовий, перестане.
Питаєш, чи пишу. Не пишу, ще, моя рибочко, маю багато роботи, а тут ще й голова не свіжа. Колись-таки почну, - тільки не бійся, що я піду далі реалізму, далі Мопассана. Як-не-як, а мені здається, що я маю здоровий смак і знаю межі реалізму.
От коли б був спокій, був час, була хоч яка можливість спокійної праці – а то я мов у машині якій, що крутить мною і не дає мені вільної хвилинки, не дає вільно зітхнути.

Масаж роблю щодня. Нога не болить ані трішки, дорогою не натомив.
Гроші вишлю на Лізину адресу, в склад. Тільки не зараз, бо в касі пусто. Може, аж за 2-3 дні.
Спасибі тобі, Вірунечко, за поздоровлення. Я послав тобі телеграм 24-го, тільки, пишучи 24-го, нічого про його не згадуєш. Може, не дістала. Я тобі писав щодня, починаючи з п’ятниці, з 23-го. Чи дістала усі листи мої?
Серденяточко! Чи доволі буде, коли я Василеві (братові твому) замість листа пошлю на іменини телеграму? Мені так трудно зібратися написати до його, може, коли іншим разом. Чи можна? Чи не образиться він?

Ну, бувай здорова, голубко. Цілую тебе, серденько моє єдине. Скучаю без тебе, цілую тебе, кохаю тебе.
Ще цілую, твій Муся.
Чи виписала для Мачтета “Зорю”?
Поцілуй маму, Юрася і Лідю!
Бувайте мені здорові, не застуджуйтесь і не поїжте ніжинського тіста, бо знов миші заведуться.

******************************************************************
Примітки:

Про пані Самійленкову ще не говорив... – Мова йде про влаштування дружини поета Самійленка Ольги Степанівни Орешко-Якименко на роботу в Бердичівському відділенні газети “Волынь”.

... стаття Грінченкова про читання на селі ... – Стаття надрукована в газеті “Волынь” 30-31 січня 1898 року під назвою “Из заметок о сельских чтениях” за підписом “Ив. П.”


QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Переглядів: 431 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість