«Не правда ж, є наче щось спільне між вогнями і співом? Як окремі вогні вгорі змішали свій дим, так і окремі хори, як пломінь, сильні й яскраві, зіллялись в нестройну хвилю, в мозаїку згуків. Є в сьому якась дика принадність, щось воно будить. Я сам хочу співати, своє щось, окреме, аби співати. Розкласти священний вогонь і видобуть з грудей дрімаючий предківський голос», - так М.Коцюбинський у нарисі «Як ми їздили до Криниці» описує свої враження від вечірнього дійства, яке йому доводилося спостерігати під час поїздки на ярмарок у с.Єнківці Лубенського повіту.

Згодом враження отримані під час подорожі будуть творчо переосмислені письменником та ляжуть в основу новели, що з’явилася на світ 115 років тому у листопаді 1908 року. ... Читати далі »