«Передо мною лежить фотографія, на якій ми разом ще так недавно фотографувалися з Сембратовичем у Відні – його останнє передсмертне поличчя – і мені трудно повірити, що його вже нема серед живих, бо я ще чую його голос, бачу його рухи, ще мене обвіває атмосфера, насичена тисячами дрібних вражень, які разом викликають в уяві образ живої людини…

Перший раз я познайомився з Сембратовичем р. 1898, як він завітав на кілька день до ... Читати далі »