В одному з інтерв’ю Василь Симоненко говорив: «Що я можу сказати про себе? Ще так мало прожито і так мізерно зроблено. Хочеться бути людиною, хочеться робити гарне і добре, хочеться писати такі вірші, які б мали право називатися поезією. І якщо це мені вдається рідко, то це не тому, що я не хочу, а тому, що мало вмію і мало знаю. Найбільше люблю землю, людей, поезію і село Бієвці на Полтавщині, де мама подарувала мені життя. Ненавиджу смерть. Найдужче боюся нещирих друзів. Більше мені сказати про себе нічого».
Досить скромний, дуже добрий, чуйний, з великим серцем,
...
Читати далі »