27 жовтня у віці 84 років відійшов у вічність знаний український художник-монументаліст, лавреат Шевченківської премії Анатолій Васильович Гайдамака.

Майбутній митець народився 9 червня 1939 року у с.Волосківці на Чернігівщині. Мистецьку освіту здобував у Харківському художньому училищі та Московському вищому художньо-промисловому училищі (за фахом «Монументально-декоративне мистецтво»). Згодом,  1960-70-х рр. працював художником-архітектором у інституті «Київпроект». Та музейній спільноті України він запам’ятався як автор оформлення чималого переліку музеїв по всій країні та й поза її межами. ... Читати далі »

Українська мова – солов’їна, чиста. Мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог Іван Огієнко вважав, що українська мова для нас, українців, є нашою національною ознакою. В його дослідженнях чітко прослідковується думка, що в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. І тому 27 жовтня, всі українці мають згадати що сьогодні День української писемності та мови. Його традиційно відзначають у День пам’яті Преподобного Нестора Літописця, якого вважають автором Повісті минулих літ.

Через перехід на новий календар дата Дня пам’яті ... Читати далі »

26 жовтня минає 150 років від дня народження чернігівського художника і педагога Валентина Зенченка.

Митець народився 1873 року у с. Домашлин на Чернігівщині. Мистецьку освіту здобував у Петербурзі в художній школі Товариства заохочування мистецтв та училищі технічного малювання. З 1919 року мешкав у Чернігові. Працював у губнаросвіті, брав участь в оформленні міста до свят. Із середини 1940 р. почав втрачати зір. Після закінчення Другої світової війни давав приватні уроки чернігівським художникам. З 1946 р. – член Спілки художників України. ... Читати далі »

Жовтень – це місяць, коли виповнюється 140 років від дня народження відомого українського художника, ілюстратора Михайла Жука. Аби поговорити про нього, дізнатися про життєвий і творчий шлях митця, зокрема про його роботи як художника, 19 жовтня до мистецької вітальні на захід «Білим і чорним хотів би я бути…» завітало чимало гостей. Зібравшись за невеликими круглими столиками з ажурними скатертинами та зігріваючись ароматним чаєм, гості слухали цікаву розповідь ведучої творчого проєкту Наталії Коцюбинської.

У декого Михайло Жук як художник асоціюється з ... Читати далі »

Після степової Бесарабії 1895 року Михайла Коцюбинського перевели у Кримський філоксерний комітет. Письменник працював на околицях Алупки – у Симеїзі, Кастрополі, Куру-Узені. Це були наймальовничіші місця півострова з резиденціями найвищої знаті держави. Михайла Коцюбинського зачарувала місцева гірська природа. В одному з листів того періоду літератор зізнався: «Крим зробив на мене таке сильне вражіння, (краса природи не тільки вразила мене, а й пригнітила), що я ходив тут як уві сні…»

Щасливі літні місяці 1896-го, проведені спільно з молодою ... Читати далі »

В автобіографії Михайла Сергійовича Грушевського, датованій травнем 1906 року, читаємо: «Оженив ся я 1896 р. з Марією Вояковською, львівською учителькою, яка була вірним і тямущим товаришем мині в моїй діяльности, а 1900 р родила ся нам донька Катерина…».

Непроста доля судилася активній громадській і просвітянській діячці Марії Сильвестрівні Грушевській, але вона завжди була надійною моральною опорою ... Читати далі »