Листи з Житомира. Продовження | 21:03 | ||||
1898, 25 січня, Житомир. Хоч ти й радиш, голубочко моя, не турбуватись здоров’ям Юрасевим, а все ж не можу заспокоїтись. Треба конче покликати лікаря, нема чого покладатися на те, що то на зуби дитина хворіє. Коли б мені хоч не розхворілася дитина, тепер так діти слабують. Нетерпляче чекатиму завтрашнього листа, а може, не дочекаюся, що телеграфую тобі, чи здоров Юрась. Сьогодні приїхав Коген. Хвалиться, що за кілька день матиме 50 тисяч, тоді (коло 20 с[ього] м[ісяця]) зверне залог, і я можу бути вільним. А проте просить-благає, щоб я, взявши вже всій залог, лишився у нього. Обіцяє, що на другий день, як будуть гроші, Фідлера не буде. Будуть (властиво мають бути) 3 редактори: Гріневецький, якийсь Лінев і я. Кожен буде редактором свого одділу. Я не згоджуюсь, він прохає. Стали на тому, що хай-но він вертає скоріш мені залог, а тоді я, поїхавши додому, напишу йому, чи згоджуюсь на ті умови, чи ні. Коли б тільки вернув мені гроші, а там побачимо. Просьбу в губернську управу я вже послав. Масаж почав робити. Ще не придивився, чи добре жидок робить. Буде приходити щодня од 5 до 6-ї, 50 коп. за сеанс. Бачиш, не маєш за що сердитися на мене. Все зробив, чого тільки хочеш. Серденько моє, голубочко, як наші – мої і Лізині – думки збіглися. Я тільки збирався прохати тебе, щоб ти пошила чи купила собі ротонду, а Ліза вже й випередила мене. Голубочко, не чекай, коли поїде Ліза до П[етербу]рга, а попрохай кого зі знайомих купити в Києві, адже з Чернігова часто їздять до Києва, а як не в Києві, то, може, замовиш в Чернігові. Вибереш матеріал і дай пошити. Прохаю тебе, рибочко моя, кохана моя Вірунечко, серденько моє єдине. А то буду гніватись на тебе так, як ти на мене за масаж. Гроші я тобі вишлю, якщо у тебе нема. Дуже мені приємно, що Ліза так дбає про тебе. Поцілуй її за це від мене. А “генерал” просто свинтус з своїми причепками і цілим генеральством. Певне, й я гризся б з ним, якби був у складі. Коли Ліза боїться виписати паперу з поличчям Др[агоманова], то хай випише хоч з Шевч[енковим] патретом. Цензура напевне пустить. Що дорого обійдеться, хай її не турбує. Хай випише небагато, ми все заберем. Адреса “Науков[их] зап[исок]” така: Львів, Lemberg, ул. Академічна, ч. 8, Редакція і т.д. Напиши, чи Ліза згоджується, а я тоді вишлю гроші. Ну, цілую тебе й обіймаю, моя ти люба дружинонько, Вірунечко єдина. Твій Муся. Поцілуй Юрася, маму, Лідю. Як там Юрась? Чи здоров? Пиши.
| |||||
Переглядів: 1263 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 5.0/1 | |
Всього коментарів: 0 | |