1898, 28 січня, Житомир.


Спасибі тобі, серденько, що ти заспокоїла мене відкриткою. Я такий радий, такий щасливий, що Ви всі здорові, що Юрасеві краще. Аж я став здоровішим і веселішим.
Бо, треба тобі признатися, Вірунечко, я хоч і терплю, і силкуюсь не киснути, а проте мені таки скучно за Вами всіма, а найбільш, звісно, за старшою моєю донечкою – Вірунечкою.

Коли б уже вирватись звідси, а то я й ... Читати далі »