1898, 31 січня, Житомир.

Моє серденько, моє миле!
Я вже спокійний, я вже веселий – “все для тебе, моє серденько”
Моє незадоволення, мої турботи – все це таке натуральне, таке звичайне. Це наслідок того ненормального життя, яким тепер живу. Чи ж можу я, як би не старався, бути спокійним, веселим і щасливим, коли все, що мені найдорожче, наймиліше – далеко від мене, не зі мною!

Отож не дивуйся, коли ... Читати далі »