Головна » 2015 » Січень » 24 » Листи з Житомира. Продовження
Листи з Житомира. Продовження
18:14

1898, 24 січня, Житомир.

Неприємний лист дістав сьогодні від тебе, рибочко моя. Юрась слабий, Лідя слаба, ти стривожилась, не спала ніч. Все це так неприємно, так турбує мене, бо здається мені в далеко більших розмірах, ніж, може, насправді є. Я прохав би тебе, дитиночко, не роби нічого такого, щоб дуже впливало на твою нервову систему. Ти знаєш, голубко, добре, що це одізветься не тільки на тобі, а й на нашій донечці. Бачу, як ти кривишся: ти, певно, не любиш нашої дочки, бо ти так не хотіла її, а вона мені так же дорога, як і Юрасик. Я так хотів би мати дочечку-товаришку Юркові. Ну, не сердься за щирість мою. Це вже останнє придбання в нашій родині.

Сьогодні написав просьбу в Управу, завтра пошлю рекомендованим. Умовився теж з масажистом – чекаю – зараз прийде.
Голова перестала боліти. Сніданку я, правда, не їм, бо ніколи, зате обідаю добре; навчив готельного Яна (вусатий, старий) подавати мені гаряче, навіть тарілку подає мені гарячу для другої страви. Позволяю собі розкіш – бессарабське вино за обідом, через що краще почуваюся.

Завтра вранці має приїхати Коген. Дуже радий, бо попрохаю його пустити мене якнайскоріше, не знаю тільки, чи вийде що з цього, бо він, напевне, не має грошей. Побачимо. Завтра напишу тобі про мою справу з Когеном.
Турбує мене Юрась. Як йому й що? Чи не застудився? Тепер так усі слабують через ту погану погоду. У нас діється щось неможливе, дощ, сніг, гнило, вітер страшенний, так і рве усе.

Ти знаєш, донечко люба, що хоч сьогодні неділя, я тільки о 3-ій вернувся з контори. Так багато всякої роботи й клопоту. Не встигну навіть і спочити, а думав багато зробити в неділю.
Масаж ми умовились робити ½ до шостої. Це зараз по обіді – перед виходом до контори.

Так би хотілося сьогодні понаписувати листи – до Коваленка (винен йому), до Чайки, до Ліхнякевича. Просто свинство з мого боку, що я нікому не відповідаю. Навряд чи встигну. Я потребую спочити, почитати що-небудь, а то, мов дикар який, опріч газети (та й то тих одділів, що потрібні) нічого не читаю. З приємністю згадую ті часи, коли ми вдвох з моєю любою Вірунечкою читали журнали й книжки. То був кращий час. Сподіваюся, він настане знов. Бувай здорова, серденько єдине, любочко моя дорога, дитиночко мила й кохана. Цілую тебе од щирого серця, як і кохаю. Твій Муся. Юрася поцілуй. Чи здоровий він? Маму й Лідю цілую. Пиши.

******************************************************************
Примітки:

... написав просьбу в управу... – М. Коцюбинський надіслав прохання до Чернігівської земської управи з приводу посади.

Коваленко – Григорій Олексійович.

Чайка (Дніпрова Чайка) - псевдонім української письменниці Людмили Олексіївни Василевської (1861-1927), родом з Херсонщини. Друкувалася в альманахах і часописах “Правда”, “Зоря”, “ЛНВ” та ін. Реалістичні оповідання з життя селянства й інтелігенції почасти писані під народницьким впливом, деякі твори можна віднести до українського модернізму.

QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Переглядів: 1315 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Увійдіть:
avatar
Вітаю Вас Гість