Головна » 2015 » Січень » 19 » Листи з Житомира. Продовження
Листи з Житомира. Продовження
20:02
1898, 19 січня, Житомир


Тільки що дістав твого листа, Вірунечко. Через свято листоноша опізнився, і я при світлі читаю твого листа й зараз одповідаю.

Дивна річ: звістка про те, що посада в повітовій управі занята вже, ані трішечки не засмутила мене. Десь у глибині тліла, певне, у мене нехіть до тої посади. Мені чогось більше хочеться попасти в губернську управу, хоч не знаю, справді, чи є яка надія попасти туди.
Може, так скрутять, як і в повітовій. Ти накажи всім, кому можна, щоб стежили і не пропускали вакансії, тим більш, що бонза формально обіцяв мені першу, що трапиться, посаду. Так хочеться, так сердечно хочеться бути вже разом з тобою, мати щось стале, надовго.

Ти мені мало пишеш про себе, голубочко мила. Я не знаю, як тобі час упливає, чи весело провела святки, де була, що робила. Я, серденько, був вчора на куті. За вечерею мало не дійшло до сварки межи чоловіком і жінкою. Ще й кутю не з’їли, а вже Кравченко приніс цілий оберемок своїх творів і почав читати, забувши про вечерю. Так-таки й не їв нічого. Жінка свариться, що він мені заважає їсти, ба й сам не їсть, але чоловік не звертає уваги на злосливі уваги жінчині і чита і чита, чита. Вже од вечері встали, вже й чай п’ємо, а він читає. Хазяйка надулася, бо їй хочеться хоч слово сказати за весь вечір – де там, чоловік не дає, читає. Хазяйка з горя, лиха, надута, пішла спати, не попрощавшись навіть зі мною, а я все слухав, чи робив міну, що слухаю, і так до 11 годин. Ото причепа! Обіцяв колись прийти до мене і принести свої твори для прочитання. Куди мені сховатися? Хоч тікай з Житомира?

Дістав, голубочко, перше ч. “Галичанина” й “Буковини”. Обидва дуже нецікаві: ріжняться не змістом , а лиш правописом. Осип Маковей вже не редактором “Буковини”, за редакцію одповідає якийсь невідомий – Іван Хромовський. А все ж приємно було побачити вкраїнський часопис. На обгортці стоїть “Д.Ц.”, значить, можна мати для редакції такі часописи закордонні, яких цензура не пускає для приватних осіб. Забув тобі сказати, що “Буковина” буде виходити не щоденно, як досі, а тричі на тиждень. Вона, очевидячки, погіршала. Хочу виписати “Діло” і “Вістник” в редакцію.

Опріч того, випишу для себе через редакцію “Заліссє”, повість Маковея і “Царівну”, певно, прийде під бандероллю. Сьогодні я вдома сиджу. 3 дні вже голова мене болить і то дуже. Певно, через погану погоду. У нас так мокро, морозу нема, вітер, дощ – дуже погано. Ходив дивитися до Попова на негативи своєї фотографії. Здається – вийшов добре. Тільки 15 буде пробна карточка. Вишлю тобі. Може, хочеш “Галичанина” й “Буковину”? Можу вислати, як назбирається кілька чисел. Цілую тебе, серце моє єдине, голубочко моя хороша, Вірунечко кохана.

Наших цілую, Юрася теж. Твій Муся.
Од Солонин дістав новорічні картки.

******************************************************************
Примітки:

… бонза формально обіцяв мені… - Тут мова йде про Ф.Уманця, голову Чернігівської губернської земської управи (1895-1901).

“Галичанин” - щоденна газета “москофільського” напрямку, виходила у Львові в 1893-1914 рр.

“Д.Ц.” – “Дозволено цензурой” – штамп, який ставила царська цензура на дозволені в Росії видання.

“Діло” – Львівська газета, орган партії народовців, була заснована 1880 року. Виходила у Львові до 1939 р.

“Вістник” – Йдеться про “Літературно-науковий вістник”, який почав виходити 1898 року у Львові замість журналів “Зоря” та “Життє і слово”. З 1907 до 1914 р. виходив у Києві. Одним з редакторів журналу був М. Грушевський.

“Царівна” - повість О. Кобилянської, яка вийшла в Чернівцях у 1896 році.

Од Солонин дістав новорічні картки… - Йдеться про сім’ю Петра Миколайовича Солонини, члена Чернігівської губернської земської управи і педагога, у 80-х на початку 90-х років був головою ради бібліотеки в Чернігові

QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Переглядів: 1289 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Увійдіть:
avatar
Вітаю Вас Гість