1 травня 55-річний ювілей відзначає Ігор Коцюбинський – директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського.

Правнук письменника і гідний син своїх батьків – Юлія та Антоніни Коцюбинських – він з честю продовжує родинну традицію – очолює та оберігає музей свого видатного прадіда – знаного у світі письменника М.Коцюбинського.

Народився Ігор Юлійович 1965 року у Чернігові. Тут минули його дитячі та шкільні роки. Навчався у міській школі №3. Згодом обрав професію військового. Закінчив Талліннське вище військово-політичне училище. За освітою – замполіт. З розпадом СРСР залишив військову службу та повернувся до рідного Чернігова.

З того часу і пов’язав свою долю з музеєм, на стежках якого минуло його дитинство. Спочатку працював науковим співробітником, а згодом, у 2000 році, очолив заклад. За цей період у музеї розгорнулася потужна видавнича діяльність. Вийшло друком кілька цікавих музейних видань, зокрема, чотиритомник «Листи до М.Коцюбинського», «Листи М.Коцюбинського до дружини», біографічний нарис «М.Коцюбинський. Життя і творчість», два видання спогадів про Ю.Коцюбинського «Завжди з нами» та його мемуарів «Шрами на серці», біографічний довідник і антології творів лауреатів премії ім. М.Коцюбинського, два дитячі видання М.Коцюбинського «Оповідання для дітей» і «П’ять казочок», розпочато публікацію листів Ганни Барвінок до Іллі Шрага тощо.

Події 2014 року змусили повернутися до військової справи. Після анексії Криму та з початком російського вторгнення на Донбасі Ігоря Юлійовича як офіцера запасу мобілізували до лав Збройних сил України. 17 березня отримав повістку, за наступні тижні пройшов перепідготовку та вже у липні того ж року потрапив на службу в зону АТО. Був заступником командира танкової частини по роботі з особовим складом. Демобілізований у березні 2015 року. Нагороджений нагрудним знаком “За участь в антитeрористичній опeраціі”.

За час роботи у музеї удостоєний численних відзнак: Лауреат премії ім. Олекси Гірника (2004), лауреат премії ім. Дмитра Нитченка (2002), Лауреат премії ім. Леоніда Глібова (2013), Медаль «Івана Мазепи» Міжнародної літературно-мистецької академії України (2017).