26 квітня в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського відбулася презентація книги перекладів з їдишу Валерії Богуславської. Вона відома своєю літературною працею не лише в Україні, а і за кордоном. Виконує переклади українською з англійської, російської та їдишу різних письменників: Переца Макіша, Марини Цвєтаєвої, Джорджа Гордона Байрона, Володимира Нарбута, Арсенія Тарковського та інших. Цього разу Валерія Богуславська презентувала книгу Альтера Есселіна «Елегія дерева».

Альтер Есселін ­- єврейський поет, що писав свою поезію на їдиші. Його доля була нелегкою. Він народився 23 квітня 1889 року в Чернігові, а помер – у далеких Сполучених Штатах Америки. Письменник часто говорив своїм друзям, що час їдишу закінчується: одні померли, інші - асимілювали і забули мову. Друзі-поети звертали увагу на його песимістичність, на що Альтер Есселін відповідав: «Я просто сумний реаліст».

Теми поезій письменника часто торкалися таких тривожних тем, як самотність, совість, злидні. Ці теми хвилювали самого Альтера Есселіна. Коли одного разу його син Джозеф спитав, чому він обирає саме такі теми, Альтер відповів, що коли він тільки починав писати поезію, запитував себе: про що має писати? І відповідь була простою: треба писати про теми, які хвилювали його найбільше, щоб кинути їм виклик і перемогти свої страхи.

Переклад однієї з поезій Альтера Есселіна якнайкраще ілюструє його життя:

Я голову мав незатьмарену:
Для вчення ремінь дід вживав.
У дев’ять літ знав я Ґемару
І Десну сам перепливав.

О, в юності був силачем я!
Бив ґоїв з ринку сам-один.

Та, зачарований, знічев’я
У небі стежив плин хмарин.

Було, спросоння скрикне ґава, –
Замислюся і зблідну враз.
Живила мрійника уява,
Хоч висловить не вмів гаразд.

Із крижаних зірок збирання
Незнаних слів я не зборов.
Мав отруїтись тим зарані,
Чим нині збуджується кров…

Більше фото із заходу можна побачити на нашій сторінці у Фейсбук.