Особливості світосприйняття письменника, його здатність глибше розуміти сутність життя у всіх його проявах неодмінно відбивається у творах. Щоправда, усвідомлення справжньої сутності проблем, актуалізованих автором, часто стає недоступним для переважної більшості сучасників. З подібним явищем зіштовхується М. Коцюбинський під час друку його повісті «На віру».

На початку липня 1894 року Петербурзький цензурний комітет відношенням за № 1175 до головного управління у справах друку забороняє видавати повість «На віру» за тенденцію «вредную не только в произведениях народных, к каковым необходимо отнести малороссийские произведения, но и в произведениях, предназначенных для интеллигентного сословия».

Варто нагадати, що сама повість була написана протягом літа і осені 1891 року. Того ж року твір відмовляються публікувати у журналі «Зоря», оскільки сюжет повісті, за твердженням редактора Василя Лукича, у Галичині вважається неморальним. Наступного року повість все ж таки виходить на сторінках львівського журналу «Правда», але редакція у примітці причиною неосвячених церквою шлюбів називає занепад моральності селянства та релігійну байдужість.

Описуючи долі героїв повісті Гната і Насті та Семена і Мотрі автор розкриває дійсні причини такого явища, як життя «на віру». Зокрема, у примітці до російськомовної редакції повісті, яку М. Коцюбинський підготував для журналу «Киевская старина», він пояснює, що такий варіант співжиття обирався, коли існували канонічні перешкоди для укладання шлюбу, а потреба у веденні господарства спонукали людей жити разом. Так, наприклад, не дозволялося одружуватися без спеціального дозволу, якщо у людини вже тричі помирало одне з подружжя. У випадку з молодими людьми, життя «на віру» ставало єдиною альтернативою, за умов невдалого шлюбу, коли співжиття з вінчаною дружиною було неможливим.

Обидві ці причини М. Коцюбинський показує у повісті «На віру». До того ж, вустами свого персонажа автор зауважує, що це були непоодинокі випадки, а невінчані часом жили щасливіше за шлюбних. Саме ця думка стала причиною заборони твору царською цензурою.

Також читайте: Тиждень з життя письменника: виїзд до Бессарабії.