1934, 15 грудня – розстріляний Григорій Михайлович Косинка (Стрілець), письменник-новеліст доби «Розстріляного відродження».

Народився 29 листопада 1899-го в селі Щербанівка на Київщині у збіднілій селянській родині. Пас худобу, полов буряки, працював у панській економії, на заробітках у Києві чистив черевики. В 1919-му перебував у повстанських загонах отамана Зеленого. Через матеріальну скруту не зміг закінчити навчання в Київському університеті (за іншими даними, його виключили через протест проти зміни назви університету на Київський інститут народної освіти).

Друкуватися почав із 1919-го, швидко заявивши про себе як про самобутнього прозаїка. Входив до літературно-мистецьких об’єднань «Гроно», «Ланка», «Марс». Працював у редакціях популярних періодичних видань, був директором Харківського і Київського радіокомітетів.

Головна тема його оповідань – українське село революційних та перших післяреволюційних років. Зосереджуючись на душевних переживання і глибоких чуттєвих враженнях персонажів, намагався об’єктивно зображати події, без звеличення більшовицької влади, а ніби запрошуючи читача до роздумів.

Григорій Костюк так описував один із творчих вечорів Григорія Косинки: «На сцену вийшов молодий, середній на зріст чоловік років 26-27, трохи присадкуватий, з русявим чубом і відкритим простим обличчям. Став з боку кафедри, обпершися на неї однією рукою… Він не мав у руці ні книжки, ні рукопису, ні будь-якої записки. Коли публіка втихла, він заговорив… То була жива розповідь напам’ять. Я таке побачив уперше. Я нікого з письменників більше й пізніше не знав, щоб свою прозову річ міг читати напам’ять. Та ще й як читати! З таким природним перевтіленням у характери, в психологічні нюанси героїв… Публіка сиділа, мов загіпнотизована».

Наприкінці 1929-го Станіслав Косіор публічно назвав Григорія Косинку буржуазним націоналістом. Цензура зупинила розповсюдження збірки «Серце», стали лунати звинувачення в сповідуванні «куркульської ідеології», «націоналізмі».

Відмовився вступати до Спілки радянських письменників України. А на заборах письменників у 1933-му відверто заявив: «Ви кажете, що письменники – інженери людських душ. Згоден. Але ж ви хочете перетворити письменника з інженера на міліціонера людських душ! А це вже дзуськи!». Після чого ним зацікавлюється НКВС.

Заарештований 4 листопада 1934-го і за десять днів розстріляний за звинуваченням у підготовці терактів проти радянського керівництва. Реабілітований в 1957-му «за відсутністю складу злочину».

Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті

Фото 1

Григорій Михайлович Косинка (1899-1934). Фото: probapera.org.

Фото 2

Григорій Михайлович Косинка (1899-1934). Фото: md-eksperimentum.org.