Леонід Никифорович Горлач (Коваленко) народився 4 квітня 1941 року на Чернігівщині в мальовничому містечку Ріпки, потім із батьками переїхав на Ніжинщину, до села Червоний Колодязь. У школі навчався добре, любив читати. Отож, коли настав час обирати ВНЗ для здобуття освіти, вступив до Ніжинського державного педагогічного інституту на філологічний факультет. У літературній студії вишу, якою керував Дмитро Наливайко (нині відомий літературознавець, доктор філологічних наук), розвинувся і розквітнув талант юнака.

По закінченню вишу Леонід Горлач йде до війська, а потім із головою поринає у вир журналістики. Він працював у редакції чернігівських газет разом із Євгеном Гуцалом та Володимиром Дроздом.

Виходять перші збірки віршів – у 1965 році у видавництві «Молодь» побачила світ збірка «Сонце у зіницях» – з її сторінок дихнуло на читача образним словом, сповненим ліризмом і мелодійності; через два роки – ще одна вагома збірка - «Лебеді». Такі прекрасні ніжні рядки справжньої поезії запам’ятовувались назавжди:

Я напишу тобі листа

губами на губах.

Нехай любов твоя зроста

житами на горбах.

Хай половіє, поки я

із мандрів повернусь

Тоді із губ твоє ім’я

зірвать не побоюсь.

Леонід Горлач іде в літературу багатьма стежками. Він автор низки поетичних книжок, збірок для дітей, літературно-критичних нарисів. Дітям полюбились книги Леоніда Горлача «Зелений букварик», «Чумацький шлях», повість «Буран».

Переїхавши до Києва, поет не полишає журналістики, працює в апараті Спілки письменників України. Роки, проведені поряд із Олесем Гончаром, Павлом Загребельним, Юрієм Мушкетиком переорієнтували його поетичне мислення, зробивши його більш соціальним, філософсько довершеним, що згодом спонукало його до написання епічних творів.

Письменницька доля Леоніда Горлача щаслива. Він автор понад сорока книг поезії, прози, публіцистики. Його письменницькі шляхи пролягли через усі республіки колишнього Радянського Союзу. Одну із своїх публіцистичних книг він так і назвав – «Від Дніпра до Амура». Цікаво написана і його книга «Магістраль віку».

Найбільша заслуга Леоніда Горлача перед українцями в тому, що він розвинув і дав найкращі зразки віршованого історичного роману. Його твори «Ніч у Вишгороді», «Слов’янський острів», «Чисте поле», «Перст Аскольда», «Руїна», «Мамай» стали віршованими підручниками з історії України, в яких чесно, правдиво та, що головне, щиро і патріотично передано менталітет українського народу.

В 2009 році за книгу поезії «Обрії душі» Леонід Горлач удостоєний звання лауреата премії імені М.Коцюбинського. А в 2013 році за книгу поезії «Знак розбитого ярма» відзначений Національною премією імені Тараса Шевченка в галузі літератури. В своїх книгах поет філософськи осмислює долю Батьківщини. Його поетичне слово сповнене щемливого болю за нищення українського села, за високу народну мораль, яка гине… Своїм талановитим словом Леонід Горлач прагне розбити моральні ярма, в які намагаються загнати український народ.

Колектив музею-заповідника М.М.Коцюбинського щиро вітає Леоніда Никифоровича з 80-літтям. Бажаємо йому міцного здоров’я, козацького довголіття, творчої наснаги, невичерпності поетичного слова, сімейного затишку та достатку.

Марія Москаленко, зав.відділу музею-заповідника М.М.Коцюбинського