Головна » 2021 » Квітень » 30

Білі ярки, забившись у холодок під смереку, дивились дурними очима, як качались по мхах двоє дітей, дзвонячи в тиші молодим сміхом. Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці.

В щілині поміж горами летів в долину потік і тряс по каміннях сивою бородою. Так було тепло, самотньо і лячно у віковічній тиші, яку беріг ліс, що діти чули власне дихання. ... Читати далі »

Розділ: Публікації | Переглядів: 301 | Додав: marije4ka07 | Дата: 30.04.2021 | Коментарі (0)

Вітаю Вас Гість