Минає 155 років з дня народження Григорія Олексійовича Коваленка (1868-1937). Разом з Іллею Шрагом, Володимиром Самійленком, подружжям Грінченків і Коцюбинських, Миколою Чернявським Григорій Коваленко відіграв значну роль в активізації культурно-громадського і літературного життя Сіверського краю в середині 1890-х – на початку 1900-х років. У цей час Г.Коваленко жив у Чернігові, працював у земстві.

Активний член «Громади» – товариства, що ставило собі за мету боротися проти несправедливого державного ладу і соціально-політичного гніту, відстоювати і творити українську культуру, Григорій Олексійович Коваленко самовіддано служив справі національного відродження. Український патріот чимало зробив для розвитку національної медицини, шкільної освіти рідною мовою, образотворчого мистецтва, етнографії.

Зусиллями членів «Громади» у нашому місті створювалися бібліотеки, гуртки самоосвіти. Активісти читали популярні лекції на історичну тематику, проводили концерти тощо.

Не лише спільна праця в Чернігівському земстві, а й дружні стосунки пов’язували однодумців, молодих будівничих української культури: Г.Коваленка, Б.Грінченка, В.Самійленка, М.Коцюбинського. У 1898 році в місті було створено літературний комітет у справі видання альманаха «Хвиля за хвилею», до якого ввійшли всі згадані вище творчі особистості. Збірник мав складатися із «почасти друкованих за кордоном, почасти з нових, ще не надрукованих праць кращих наших письменників…», - зазначив М.Коцюбинський у листі до Панаса Мирного 3 серпня 1898 року. Перший том «Хвилі за хвилею» вийшов 1900-го року.

Ще 1894 року Борис Грінченко організував у Чернігові єдине на той час в Україні народне видавництво книжок для дітей і народу, що існувало до 1902 року. Ним було випущено загалом 40 книг. Григорій Коваленко плідно працював у видавництві не лише як художник-ілюстратор, а також як автор багатьох книжок. Надзвичайно актуальними були популярні брошури Коваленка «Клопіт в селі Білашівці», «Від чого вмерла Мелася», «Чума на людях».

Численні публікації Григорія Коваленка в журналі «Зоря» 1890-х років засвідчують активну громадянську позицію автора. Замітка «В справі видання популярно-наукових книжок» (1897) повідомляє про з’їзд лікарів і земських діячів Чернігівської губернії у вересні того ж року, в якій ідеться: «Боротися з хоробливістю людей можна тільки тоді, як народ буде культурний та освіченіший. Через те з’їзд постановив просити земський уряд, щоб заведені були скрізь школи звичайні, також недільні і вечірні; щоб учителі і лікарі читали селянам лекції популярно-наукові, щоб скасовано було заборони і перешкоди в справі тих лекцій та сільських бібліотек, просити уряд вищий, щоб скасовано було заборону в справі лекцій і бібліотек мовою українською, бо іншої наші люди не розуміють; позаяк ще досі мало видано книжок мовою українською з поля гігієни та медицини, просити земський уряд, щоб видавав премії на написання тих книжок і щоб видавав їх коштом земським. Будемо сподіватися, що постанови цього авторитетного з’їзду матимуть добрі наслідки. Сподіваємось також, що про цю пекучу потребу не мовчатимуть лікарські та учительські з’їзди інших губерній нашого краю…».

Викликає глибоку повагу державницький підхід до розв’язання нагальних проблем у країні, далекоглядність медика-практика і громадянина Григорія Коваленка.

Слід окремо згадати про Шевченкіану письменника і художника Григорія Коваленка. Кобзар був для нього духовним батьком. У 1893 році Коваленко опублікував у «Зорі» «Вістки про недруковані твори і матеріали до життєпису Т.Шевченка».

У Чернігівському музеї-заповіднику М.М.Коцюбинського зберігається живописна картина Г.Коваленка «Світлиця для туристів біля могили Т.Шевченка».

До 35-х роковин з дня смерті Т.Г.Шевченка 1896 р. вийшов березневий номер часопису «Зоря» з віршем Григорія Коваленка «До Дніпра», а також його графічними ілюстраціями до Шевченкових творів «Калина», «Вечір», «Наймичка», «За байраком байрак».

На рідкісних матеріалах, пов’язаних із життям і діяльністю Григорія Коваленка не лише чернігівського періоду, а й того часу, коли він переїхав з нашого міста до Полтави, у заповіднику М.Коцюбинського неодноразово влаштовувалися виставки, що висвітлювали не лише різнобічну багатожанрову творчість Коваленка, а й зв’язки між цими великими українцями. Нині працівники музею підготували серію публікацій про Григорія Коваленка – художника, етнографа, літературознавця. У літературній експозиції музею до  ворожої рашистської навали експонувалися портрети і пейзажі Г.Коваленка:

На художніх полотнах митця зафіксовані вулиці старого Чернігова і його околиць, придеснянські пейзажі, селянські обійстя, вітряки і колодязі.

Численні жанрові малюнки, виконані з тонким ліризмом, емоційною піднесеністю, теплим гумором, дають змогу відчути, як глибоко Григорій Коваленко знав повсякденне життя українців, їхні звичаї, побут, історію. У своїх кращих пейзажах митець поетично і правдиво відтворює красу і мінливість рідної природи в різні пори року. Його портрети майстерно передають психологію і багатий внутрішній світ українців.

З точністю дослідника-етнографа Г.Коваленко зображував народних музикантів: бандуристів, лірників, кобзарів:

Про талант Григорія Коваленка – літературознавця і краєзнавця розповідають видання з меморіальної бібліотеки М.Коцюбинського.

А цей нарис Коваленко написав на замовлення журналу «Киевская Старина».

У Чернігові Григорій Коваленко виконав серії портретів письменників Т.Шевченка, Є.Гребінки, Г.Сковороди, Г.Квітки-Основ’яненка, що були перевидані листівками.

Ця стаття, написана до 155-річчя з дня народження Григорія Олексійовича Коваленка, коротко висвітлює різнобічну подвижницьку діяльність нашого земляка в Чернігові. Життя справжнього українського патріота є взірцем для наших співвітчизників – сучасників митця і його далеких нащадків.

Тетяна Кузнєцова, завідуюча відділом Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського