«З письменників 90-х років українська критика відзначила ймення корифеїв: Лесі Українки, Коцюбинського, Стефаника. На них вона й спиралася найбільше. Ім’я ж Яновської пройшло якось непомітним. Тим часом, як відомо, другорядні письменники, буває, далеко краще одбивають життя своєї доби, ніж так звані корифеї. Бо вони, як ліхтарі, освітлюють його навколо, а ті прожекторами впинаються в майбутнє. Тому-то останні й лишаються незрозумілими для покоління» (Михайло Драй-Хмара). ... Читати далі »