Доповідь Михайла Коцюбинського про творчість Івана Франка знайшла відгук у молодих серцях. Зоя Василівна згадує: «Ми ділилися з письменником своїми враженнями від творів Івана Франка, які нам дуже подобалися. Значення деяких слів та виразів нам пояснював Михайло Коцюбинський, наголошуючи на тому, що мова Західної України дещо відрізняється від Лівобережної.

У 1908 році Зоя Данилевич вступила на Бестужевські курси. Перед від’їздом на навчання, тоді ще просто Зоя, зустрілася з дружиною Михайла Коцюбинського Вірою Устимівною, яка підтримала рішення дівчини навчатися у найпрестижнішому навчальному закладі і поділилася власними спогадами про роки навчання на курсах.

І знову спогади Зої Василівни: «Взимку я вчилася, а влітку приїздила додому в Чернігів і влаштовувалася на роботу. Стипендію студентам не платили, тому багатьом доводилося заробляти. Я працювала в статистичному бюро, у відділі поточної статистики, який очолював Михайло Коцюбинський. Він привітно зустрічав мене, розпитував про курси, про вечірки, театри, музеї, взагалі про життя в столиці. Я охоче розповідала про навчання, про наших улюблених професорів».

А як актуально сьогодні звучать спогади про мовознавця Івана Олександровича Бодуена де Куртене*: «Ми, українки, особливо його цінували та поважали за те, що він один з перших вчених обґрунтував питання про українську мову як окрему мову, а не наріччя російської, як вважалося це в офіційних колах».

*

#Іван Олександрович Бодуен де Куртене (1845–1929).

Видатний лінгвіст, засновник лінгвістичної школи, один із основоположників сучасного мовознавства. Зробив внесок у розвиток теорії фонеми, фонології, морфології та загальної лінгвістики. (Вікіпедія).

Далі буде.

Пошуковий P.S. В особовому фонді подружжя Петусів (ДАЧО, Ф. Р–1310. Оп. 1. Спр. 76. Арк. 18, 18 зв.) виявлено фотопортрет Персиди, кузини сестер Данилевич. Вони відвідували суботи у Коцюбинських.

Зі спогадами #Персиди (Березняк) можна ознайомитися – #силуети_спогадів #мемуарні_історії #музей_коцюбинського #чернігів #kotsyubinsky_museum