«Твори Віталія Леуса – це життєві історії. Дуже часто автор пише про реальних людей, що надає його прозі особливої живості, своєрідної присутності… Такі твори завжди матимуть свого читача, завжди будуть популярними й цікавими», - писала редакторка «Антології творів лауреатів премії імені Михайла Коцюбинського» (Том «Проза», Чернігів, 2016) Ганна Арсенич-Баран. У книзі було вміщено художньо-документальне оповідання Віталія Леуса «З бойового завдання не повернувся».

Друкуватися талановитий юнак почав у 14 років. Його ... Читати далі »

…І хоча Ірина Коцюбинська була ще дитиною, але запам’ятала, як разом з батьком розглядала портрети дружини, дітей, ікони для чернігівських соборів і церков, намальовані Степаном Бутником. З цього родина і жила. Ті відвідини стали знаковими. Ірина Коцюбинська на довгі роки стала подругою Оксани Бутник (дочка художника – Авт.) – від ляльок і мандрів луками та лісом, спільного навчання в одному гімназичному класі до дарування музею художніх робіт батька, більшість яких пов’язана з життям та творчістю Михайла Коцюбинського.

У листі Ірина Михайлівна писала: «Пригадую, як батько ... Читати далі »

Сьогодні, 28 січня, минає 95 років від дня народження Анатолія Федоровича Ігнащенка (1930 – 2011) – українського архітектора, лауреата Шевченківської премії (1974 р.), академіка Національної академії мистецтв України (з 2006 р.), члена-кореспондента Академії архітектури України (з 1995 р.), заслуженого діяча мистецтв України (2000 р.), кавалера ордена Князя Ярослава Мудрого V ступеня (2006 р.), народного художника України (з 2010 р.), автора сотень художніх, скульптурних та архітектурних проєктів в Україні і світі. А ще Анатолій Федорович є одним з авторів архітектурного комплексу музею-заповідника М.Коцюбинського. Як це було – розповідаємо далі за спогадами колишньої співробітниці музею О.Єрмоленко. ... Читати далі »

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту – це пам’ятна дата, яку запровадила Генеральна Асамблея ООН першого листопада 2005 року. Чому ж вона припала на 27 січня? Тому що саме цього дня 1945 року солдати Першого Українського фронту визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Скільки точно людей було закатовано у цьому таборі – достеменно невідомо. Вчені називають цифри від півтора до 2,2 мільйона ... Читати далі »

Провідні мотиви поезій Олексія Крачила – уболівання за долю України, роздуми над сенсом буття, призначення поета у суспільному житті, важливі морально-етичні теми. Кожен із його віршів глибоко пережитий автором. «Всі думки і почуття мої ніби вийняті з серця. Я хочу поділитися ними з моїми сучасниками», - писав Олексій Крачило у передмові до своєї першої поетичної збірки «Аксіоми серця» (2007). Тоді Олексій Володимирович виніс на суд читачів підсумок більш ніж двадцятирічної літературної роботи.

Віршувати юнак розпочав ще навчаючись у Козелецькій ... Читати далі »

Дещо про адресата… Бочков Дмитро Панасович (1887–1982) народився у м. Остер Чернігівської губернії. У 1908 році закінчив Чернігівську духовну семінарію. Протягом 1909–1915 років працював у Контрольній палаті м. Вільно (нині м. Вільнюс, Литовська Республіка). У 1917 році переїхав до м. Черкаси, де у 1918 році заснував краєзнавчий музей, у якому працював 16 років. У 1934–1941 роках – коректор, завідувач відділу рукописів і стародруків Державної історичної бібліотеки України у м. Київ. До виходу на пенсію працював на різних посадах у Міністерстві ... Читати далі »