М.Коцюбинський завжди був у вирі громадського життя, про що свідчать чимало його листів. У 1903 році українська громадськість ініціювала збір коштів до ювілею М.Лисенка, щоб він купив будинок для своєї родини. Коцюбинський брав активну участь у цьому процесі, про що читаємо сьогодні в пропонованому листі.

Дорогий Гнате Васильовичу, пишу до Вас ось у якій справі.

Восени сього року минає 35 літ музикальної і громадської діяльності нашого славного композитора Миколи Віталійовича Лисенка. Земляки думають вшанувати його, як це по справедливості належить йому, національним подарунком, себто подарувати йому шматок землі або оселю з ґрунтом. Прихильники музи Миколи Віталійовича – а їх так багато скрізь, в різних верствах суспільності і навіть серед різних національностей, складають свої лепти на ту мету, та й час, бо ювілей не за горами.

Я певний, що у Вашому Звягелі знайдеться чимало люду, який любить музику Лисенкову і охоче дасть щось на подарунок, аби було кому доручить гроші та аби хто повідомив про се людей. Може б, Ви взяли на себе це діло, дорогий Гнате Васильовичу, Вам це зручно, та й хто ж більше може оцінити заслуги Лисенка, як Ви.

Не одмовляйтеся ж, зберіть, що можете, і пришліть хоч би на мою адресу. Тільки чим скоріше – тим краще буде.

Як же Вам живеться? Щось дуже давно мав вістки про Вас. Я все нездужаю і через те невеселий більше.

Простіть, що так коротко й недоладу пишу на цей раз, дуже зайнятий.

Наші всі засилають Вам сердечний привіт.

Щиро цілую Вас.

Ваш М.Коцюбинський

4 березня 1903 р.

Гнат Львович – приятель Коцюбинського, краєзнавець, збирач старовини. Кадровий військовий, служив у Вінниці, згодом у Звягелі та інших містах. Зібрав на Волині чималу колекцію археологічних та історичних пам’яток, яку згодом подарував Київському художньо-промисловому і науковому музею.

P.S. Коштів зібрали достатньо. Але ювіляр вирішив зробити по-своєму: на подаровані гроші відкрив у Києві першу музично-драматичну школу. У 1918 році на базі школи був утворений Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка.