З початком нового року започатковуємо ще одну рубрику на сторінках наших соцмереж та на сайті. За хештегом #Фотожиттєпис публікуватимемо фотографії родини Коцюбинських та людей чи подій, які стосувалися сім’ї письменника або ж Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського. Отож, сьогодні пропонуємо вашій увазі фото сім’ї класика української літератури та розповідаємо її історію.

19 листопада 1911 року Михайло Коцюбинський приїхав на острів Капрі. Це була остання італійська подорож письменника. Листівки і листи від дружини заспокоювали Михайла Михайловича, який завжди турбувався, чи всі рідні здорові, радів успіхам дітей у навчанні, дуже сумував за ними. Віру Устимівну він просить писати, якомога частіше, «…хоч небагато, але часто, бо я не буду спокійний інакше. Подумай, на цілу зиму лишаюсь сам, далеко од всіх Вас, це дуже тяжко, чую себе, як на засланні… З тої вілли, де я живу, треба йти до міста хвилин 20 або 15… Живу я в самій безлюдній тихій частині острова, де люди не їздять і дуже рідко ходять, так що тут можна мати повний спокій. Хата моя сповнена морем, навіть коли лежу або сиджу за столом – перед моїми очима безконечне море, а з двох боків, як рами, високі гори – Монте-Солеро і Кастельоне».

Дуже втішило Михайла Михайловича родинне фото, надіслане дружиною. Знімок зроблений у затишній вітальні їхнього будинку в Чернігові по вулиці Сіверянській, 3 (нині – вулиця Коцюбинського). На світлині зліва направо: доньки Ірина і Оксана, мати Гликерія Максимівна, дружина Віра Устимівна, сини Роман і Юрій. За ними видно рояль, на якому лежать альбоми, нотну етажерку з бюстом Моцарта і Бетховена. Цю фотографію Віра Устимівна Коцюбинська надіслала чоловікові на Капрі, і в листі від 30 листопада він дякує за це і пише, що «…мені так приємно було побачити Вас всіх».