Здається, що співробітники Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського, його гості та шанувальники літературного таланту Митця знають про музей все… Але завжди приємно дізнатися щось нове, цікаве, неочікуване.

Тож сьогодні мова піде про перші десятиліття існування музею, про кроки його становлення та розвитку. Про період, коли всього декілька кімнат меморіального будинку відігравали роль музею. Презентовану нижче інформацію виявлено у Ф. Р–1046 «Відділ у справах будівництва і архітектури виконкому Чернігівської обласної державної адміністрації, м. Чернігів Чернігівської області», 1944-1998 рр. Державного архіву Чернігівської області.   

У своєму звіті дописувач зазначає: «Дві кімнати будинку Коцюбинського відведено під куток письменника. У цьому кутку зібрані репродукції: всього того, що є у відділі Коцюбинського в Державному музеї – копії фотографій, знімки рукописів і т.д.. Устаткування цього кутка проведено у вересні 1929 року перед святкуванням 65-ї річниці від народження письменника. За кошти, що відпущені були спеціально на цю мету Окрвиконкомом» (так у документі – Авт.).

У той же час дописувач скаржиться: «…на оформлення музею фінанси не виділяються, а зробити потрібно так багато – відсутні деякі світлини, копії речей письменника – письмового стола, крісла тощо» (так у документі – Авт.).

Цікава ремарка наприкінці документа: «Одвідування будинку-садиби – в екскурсійному порядку – з метою огляду та знайомства з ним таке – за рік (1953 – Авт.) одвідано будинок – 1176 чол.» (так у документі – Авт.).

Допис супроводжуємо копією архівного документа та друкованими джерелами.