Два романи Віктора Баранова «Притула» і «Смерть по-білому» приваблюють сміливим авторським пошуком, вимагають особливо активної рецепції. Прозаїк запрошує вдумливого читача до співавторства, пропонує йому домислити все не сказане.

«У фразі Баранова, як правило, багато руху і простору, барви і запаху. Він легко долає споглядальну статику, яку так охоче культивує наша проза. ... Читати далі »