Головна » 2020 » Травень » 21 » З циклу «З глибини»: «Сон»
З циклу «З глибини»: «Сон»
12:12

Снилось мені — чи ж снилось мені? — що в грудях у мене лиш половина серця.

"Де друга?" — мучився я.

А та, що лишилась, билась тривожно у грудях, і в кожнім тріпотанні чув я жадливий і владний голос:

— Шукай. І я шукав.

Широкими світами, потоком життя, між натовпом й тиском мчав я розділене серце, і скрізь ввижалась мені рідная половина. І радісно розкривались свіжі краї серця, і лилась найкращая кров у другу, здавалось, знайдену половину.

Та я помилявся. Краї не зростались у цілеє серце, а все було дві половини.

Й, скрегочучи з болю зубами, одривав і волік я — не мчав, а волік я скривавлене серце, бо все чув голос:

— Шукай… І так було довго, і так було завжди…

Та коли врешті настала зима, коли на голову мою впав перший сніг, я знайшов те, чого шукав.

Останнім тріпотанням забилось спустошене серце й, безсиле, одмовилось розкрити зів'ялі краї до рідної половини. І тоді — ви розумієте? — тоді підняв я очі дороги, до білого снігу, і зором зацькованого звіря благав його: іди… іди… спадай, покрий навіки…

Так снилося мені — чи ж снилося мені?..

Михайло Коцюбинський




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 673 | Додав: marije4ka07 | Рейтинг: 5.0/3 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість