Цьогоріч минає 300 років від дня народження відомого українського філософа, байкаря, педагога, що зробив дуже багато для розвитку нашої культури. Дослідник Леонід Ушкалов назвав поезію та філософію Сковороди найвищим злетом українського літературного бароко так само, як в Англії – творчість Джона Мільтона, в Італії –Торквадо Тассо, у Чехії – Яна Амоса Коменського. Сковородинські пісні, байки, діалоги, трактати завершують добу українського бароко, а водночас і барокову літературу всієї Європи.

До ювілейної дати Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського підготував виставку бібліотечних та фондових матеріалів «Не той дурний, хто не знає, а той, хто знати не хоче: мудрість Григорія Сковороди у його творчому доробку». На виставці ми представили збірки творів великого мислителя різних років видання, літературознавчі дослідження творів Сковороди, а також цікаві «Оздобники думок» Григорія Савича. Вони ілюструють його афоризми, допомагаючи читачеві краще їх зрозуміти. Глибокі вислови філософа наштовхують на роздуми:

• «Сліпі очі, коли затулені зіниці».
• «Будемо прагнути вершини, щоб оволодіти принаймні серединою».
• «Ллються з різних трубок різні струмені в різні посудини, що стоять довкола фонтана. Менша посудина має менше, але вона однакова з більшою тим, що так само повна».
• «Адже любов народжується з любові, тож, прагнучи бути любимим, я сам спершу люблю».
• «Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця».

Серед інших книг на виставці, представлене цікаве видання «Дві натури. Григорій Савич Сковорода», Харків, 2017. Воно дає нам низку цікавих тлумачень значення мудрості мислителя не лише для української літератури, а і для європейської. Зокрема, Микола Сумцов пише, що «Сковорода не «русский философ», а український і тільки український, і не «первый росток», а остання розкішна квітка старого життя, світогляду українського письменства, колишньої могилянської школи, кревний син свого народу, його чула, люб’язна та многодумна дитина».

За твердженням Дмитра Чижевського, «Сковорода є останній представник українського духовного бароко, з другого боку, він – український «передромантик»: але бароко та романтика – саме ті періоди духовної історії, що наклали на український дух найсильніший відбиток. Отож, Сковорода стоїть у центрі української духовної історії».

На виставці представлені також і експонати із фондової колекції музею: ювілейна медаль до 250-річчя від дня народження Сковороди; фотокопія стели, виготовленої до 240-річчя з дня народження письменника та встановлена в Харківському педінституті ім.Г.С.Сковороди, робота скульптора Д.Г.Сови; ювілейна марка тощо.

А тепер пропонуємо вашій увазі короткий відеоогляд нашої виставки. В музеї представлені видання та експонати ви зможете побачити до 16 грудня.

Підготувала Марія Коробко, вчений секретар музею-заповідника М.М.Коцюбинського