Головна » 2012 » Листопад » 10 » Відбувся літературно-мистецький вечір до 140-річчя від дня народження визначного українського письменника й перекладача Богдана ЛЕПКОГО
Відбувся літературно-мистецький вечір до 140-річчя від дня народження визначного українського письменника й перекладача Богдана ЛЕПКОГО
20:35
7 листопада у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського відбувся літературно-мистецький вечір, присвячений 140-річчю від дня народження визначного українського письменника й перекладача Богдана ЛЕПКОГО (1872-1941).
Захід відкрився піснею братів Лепких (слова Богдана, музика – Лева) «Чуєш, брате мій…» у виконанні Засл. артиста України Івана Круша.
Вступне слово виголосив директор музею Ігор Коцюбинський. З цікавими доповідями щодо творчості та громадської діяльності Б.Лепкого виступили : старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Ушинського Ганна БАРАН, професор, зав. кафедри української мови та літератури Чернігівського педуніверситету ім. Т.Шевченка Світлана ЖИЛА, зав. відділом музею-заповідника М.Коцюбинського Марія МОСКАЛЕНКО, зав. читальним залом міської бібліотеки ім. М.Коцюбинського Ольга ГАЙОВА.
Також поетичні уривки з творів Б.Лепкого прозвучали у виконанні актриси обласного Молодіжного театру Мирослави ВИТРИХІВСЬКОЇ. У залі було розгорнуто виставку творів Богдана Сильвестровича Лепкого, що зберігаються в меморіальній бібліотеці нашого музею.
До вашої уваги пропонуємо також статтю Марії Москаленко, що присвячена стосункам Богдана Лепкого та Михайла Коцюбинського.

«Чуєш, брате мій…»
(до творчих взаємин Михайла Коцюбинського і Богдана Лепкого)


«Лежить на серці доля України» – звучить головна думка в творчості Богдана Лепкого. Дійсно, саме любов до України, її культури, літератури поєднала, хай і на короткий час, долі двох визначних письменників Михайла Коцюбинського і Богдана Лепкого. Вони не могли не зустрітися у житті, бо так багато було спільного у їх поглядах, зацікавленнях, характерах. Вони обидва були новаторами в українській літературі. Благословенне, щедре на таланти, сонячне Поділля дало світу ці дві неповторні особистості.

Богдан Лепкий, так як і Михайло Коцюбинський, йшов до літератури сприймаючи світ шляхом «від барви до слова». Лепкий – маляр під час написання літературних творів нерідко домінував над Лепким письменником, що й сприяло неповторній манері його творів. Уже зрілим письменником, підсумовуючи пройдений шлях на 50-річному ювілеї Богдан Лепкий так визначав своє місце у літературному процесі: «Я був лиш одною струною, на тій многострунній гарфі, що зветься українською літературою, а коли моя струна, як Ви кажете, добула з себе не одну гарну нотку, так це тому, що дзвеніла вона згідно й гармонійно зі своїми товаришами» [Василь Лев. «Богдан Лепкий (1872-1941). Життя і творчість»].

Так склалася доля Богдана Лепкого, що майже все своє свідоме життя прожив він на чужині, тому дуже цінував дружні взаємини з українськими письменниками та митцями. Його оселя в Кракові була центром українського життя. Тут постійно бували українські та польські діячі культури – Василь Стефаник, В’ячеслав Липинський, Остап Луцький, Владислав Оркан, Михайло Бойчук, Олекса Новаківський, Іван Труш.

У 1904 році на сторінках краківського журналу «Час» та львівської газети «Голос робітничий» з’явилися окремі оповідання Михайла Коцюбинського в перекладі Богдана Лепкого польською мовою. А в наступному, 1905 році, по дорозі до Італії Михайло Коцюбинський вже гостював у Богдана Лепкого. Ймовірно, через Володимира Гнатюка М.Коцюбинський дізнався про діяльність Б.Лепкого як популяризатора українських письменників, дістав його адресу і повідомив про свій приїзд. Нині велику цінність мають спогади Богдана Лепкого «Коцюбинський у Кракові». Написані вони далеко пізніше, в 1940 році, під час окупації Кракова німцями, коли хворий письменник писав сторінки свого життя, згадував найяскравіші події, людей з якими йому довелося зустрічатися. Пам'ять автора зберегла такі цінні враження і деталі від зустрічі з Коцюбинським, що і для нас він бачиться в особливому світлі. Ось як вони зустрілися: «Зупинився М.Коцюбинський в Європейському готелі – пише Б.Лепкий. Я мешкав тоді на вул..Собеського, 5. Стрінулися ми на дорозі, там де вулиця Баторія стикається з Собеського. Пізнали себе взаємно, хоч досі ще не знайомі були, й, вдоволені, йшли до мене: він, що в чужому місті матиме свого чоловіка, а я, що гоститиму такого виняткового гостя» [Спогади Богдана Лепкого].

Володіючи тонким даром спостереження Б. Лепкий дуже влучно передав живі риси натури Михайла Михайловича - інтонацію голосу, міміку, рухи, м’якість характеру. «Коцюбинський не був говірливий, але не звичайно милий у розмові. Його м’який альтовий голос ніколи не вразив вас своїм надмірним форте, його темножовті очі так довірливо заглядали у ваші, його звороти голови й порушення рук оживлювали оповідання. Але в тому всьому не було нічого штучного, передбаченого, підготовленого. Коцюбинський – і годі» [Спогади Богдана Лепкого].

Краків – польська духовна столиця, старовинні пам’ятки культури і архітектури так захопили Коцюбинського, що його важко було зупинити на відпочинок. «Пішли ми втрійку оглядати Краків. У першу чергу костел Францісканів, Чеснохресну каплицю на Замку, престол Файт-Штосса і подвір’я в Ягелонській бібліотеці. Із Францісканів насилу витягнули ми нашого гостя. Його полонили і зачарували декоративні мотиви квітів Виспянського, не міг відірвати очей від його вітражів…Наші (українські) вавельські фрески вразили Коцюбинського своїм, як він казав, «окциденталізмом»… У неділю оглядали ми музеї, виставу образів і зайшли до церкви. Як виходили з неї, то на плянтах Коцюбинський казав, що його тягне до наших, себто до греко-католицьких церков, «може тому, що мій прадід був греко-католицький парох».

Близькість художніх смаків, поглядів на мистецтво, літературні напрями так поріднили двох митців, що вони планували продовжили співпрацю і про це йдеться вже в листуванні. Богдан Лепкий став першим відомим перекладачем творів М.Коцюбинського польською мовою. Збірка творів Коцюбинського «В путах шайтана» вийшла в жовтні 1906 року у Бродах – Варшаві. До неї увійшло сім оповідань та перша частина повісті «Фата Моргана».

Тонка, чутлива і лірична душа Богдана Лепкого вловлювала бажані нотки в новелах Коцюбинського, вони обидва прагнули опанувати нову манеру письма – імпресіонізм. «Я хотів за всяку ціну познакомити польську публіку з Вашими гарними творами і тому, незважаючи на смішно малий гонорар, видав жадаючи тільки, щоб книжка виглядала чепурно…оповідання подобалися загально. Посилаю Вам дві рецензії, які я мав під рукою» – пише Богдан Лепкий в листі до Михайла Коцюбинського [Лист Б.Лепкого до М.Коцюбинського від 23 січня 1907].

Б.Лепкий вибирав для перекладу ті твори які найбільше відповідали його творчій манері. Йому особливо подобалася новела «На камені» - де відчувалася романтична екзотичність і мелодійність стилю. Як перекладач, Богдан Лепкий старався зберегти ліризм розповіді, ретельно добирав лексичні вирази, але траплялися і відхилення від першодруку, пропуск окремих поетичних виразів, скорочені і перероблені пейзажні описи. Ці недоліки він пояснює в листі до М.Коцюбинського. «Перекладав дуже совісно… простіть деякі неточності: не все українське можна по-польськи вірно передати» [Лист Б.Лепкого до М.Коцюбинського від 23 січня 1907].

Заслуговує на увагу стаття Б.Лепкого, що з’явилася в журналі «Час», основні тези якої пізніше були викладені у «Нарисі про українську літературу». Автор розглядає творчість М.Коцюбинського не лише в художньому аспекті, а як загальнолюдське явище, що органічно вплітається у світову культуру. «Європейська література не знає засобів – писав Лепкий – якими не володів би Михайло Коцюбинський». Для Б.Лепкого митець – це передусім художник форми, естет, «аристократ духа», що лише мріяв про «справді демократичний суспільний лад».

Богдан Лепкий з Остапом Луцьким були засновниками видавництва товариства «Молода Муза». Це молоде літературне угрупування модерністського напрямку заявило про себе в 1906 році. «Молода Муза» була однією із ланок у ланцюгу літературних організацій багатьох країн Європи – «Молода Польща», «Молода Німеччина». Богдан Лепкий планував видання кращих творів української літератури і писав до Михайла Коцюбинського: «…Я маю повну надію, що Ви, як старший добрий знакомий, приступите до товариства, не відмовите своєї доброї фірми та ширитимете його в своїх кругах» [Лист Б.Лепкого до М.Коцюбинського від 2 жовтня 1907 р]. У видавництві «Молода Муза» в 1909 році вийшла збірка М.Коцюбинського «З глибини», яка відразу знайшла відгуки в польській критиці. В огляді української новелістики в краківському місячнику «Критика» автор Остап Грицай відзначав, що «новели М.Коцюбинського просто милують око надзвичайно шляхетною, так би мовити еллінською лінією рисунку». З листування письменників відомо, що так як Богдан Лепкий знайомив поляків з творчістю М.Коцюбинського, так і М.Коцюбинський планував видати твори Б.Лепкого у Східній Україні. «Гадка познайомити Україну з її кращим письменником не покидала мене, і Ваш лист тільки додав мені енергії. Отож буду шукати, спишуся де з ким і тоді сповіщу Вас»[Лист М.Коцюбинського до Б.Лепкого від 11 грудня 1906]. На жаль про здійснення цих планів нічого не відомо.

У меморіальній бібліотеці Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського зберігається 7 книжок, подарованих Богданом Лепким. Листи його опубліковані в 4-томному виданні «Листи до Михайла Коцюбинського (Київ-Ніжин, 2002-2003)». Спільність їх ідеалів гуманізму, краси, любові впадають в око всім, хто звернеться до спадщини обох митців.

Проживши довге насичене життя Богдан Лепкий написав: «Я й до нині не можу зрозуміти тієї кривди, яку чоловік чоловікові і народ народові творить. З цього боку я й до нині дитина, ні Маркс, ні Лясаль не годні мене заспокоїти. «Царствіє Божоє єсть внутрі нас» - тай годі. Мені донині здається, що тільки плекання гуманних почувань, тільки поширення етичних надбань культури може вирівняти ті рови й дебри, які лежать поміж нами».

Підготував І.Коцюбинський

QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Переглядів: 1658 | Додав: Maysheff | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Увійдіть:
avatar
Вітаю Вас Гість