Головна » 2012 » Березень » 20 » Відбувся концерт, присвячений 170-й річниці від дня народження видатного українського композитора Миколи Віталійовича ЛИСЕНКА
Відбувся концерт, присвячений 170-й річниці від дня народження видатного українського композитора Миколи Віталійовича ЛИСЕНКА
19:59
У вітальні меморіального будинку Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського відбувся концерт, присвячений 170-й річниці від дня народження видатного українського композитора Миколи Віталійовича ЛИСЕНКА.
Науковими співробітниками музею присутнім було запропоновано розповідь про життєвий та творчий шлях М.Лисенка, про стосунки Михайла Коцюбинського з цим видатним композитором, його відвідини Чернігова.

Вперше Микола Віталійович побував з концертом у нашому місті ще у 1878 році. Пізніше двічі - у 1907 та 1909 роках був у гостях у родині Коцюбинських. Починаючи з кінця ХІХ ст., Коцюбинський та Лисенко активно листувалися, про що свідчать зокрема 25 листів композитора до Михайла Коцюбинського, що зберігаються у фондах нашого музею. Коли Коцюбинського на початку 1907 р. було обрано головою міської «Просвіти», він організовував концерт Миколи Лисенка у Чернігові. Такий концерт попри усі перепони місцевої влади відбувся 28 лютого того ж року.

Теплі стосунки класика української літератури та видатного композитора зберігалися до останніх днів життя Миколи Віталійовича. Коцюбинський пережив його усього на 5 місяців.

Окрасою ж сьогоднішнього заходу стало виконання творів Миколи Лисенка викладачем Чернігівської школи мистецтв Олегом БАДАЛОВИМ. Ведучою заходу була заступник директора музею з наукової роботи Наталія КОЦЮБИНСЬКА.

Микола Віталійович Лисенко народився 22 березня 1842 року у селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка, полковника Орденського кірасирського полку. Мати, Ольга Єреміївна, походила з полтавського поміщицького роду Луценків. Освіту здобула у петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат, розмовляла майже виключно французькою і примушувала до цього всіх членів родини. 1855 року Микола Лисенко почав навчання у привілейованому навчальному закладі - 2-й Харківській гімназії. У Харкові він займався з відомими музикантами М.Дмитрієвим і чехом Вільчеком. Талановитий підліток швидко став популярним у місті піаністом, якого запрошували на вечори і бали, де він виконував п'єси Моцарта, Бетховена, Шопена, блискуче імпровізував на теми українських народних пісень.
Закінчивши гімназію, Лисенко вступив на природничий факультет Харківського університету. Але 1860 р. через матеріальні труднощі родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола разом із троюрідним братом Михайлом Старицьким перевівся до Київського університету. Його він закінчив з відзнакою, а 1865 р. навіть захистив дисертацію на тему «Розмноження нитчастих водоростей». Становлення Лисенка як громадського діяча пройшло у «Київській Громаді».

З 1865 по 1867, одразу після закінчення Київського університету, Лисенко працював у Таращі на посаді мирового посередника. Там же в Таращі на посаді офіцера драгунського полку працював і батько Миколи Лисенка, — Віталій Романович Лисенко. В цей період Лисенки активно збирають фольклор та публікують роботу «Про історичні вподобання у смаках і модах народного одягу у Сквирському та Таращанському повітах».
Влітку 1868 року Микола Віталійович одружився з Ольгою О'Коннор, яку він привіз до Лейпціга. 1867-1869 рр. завершив музичне навчання у Лейпцігзькій консерваторії. 1874-1875 рр. вдосконалював майстерність у Петербурзі в М.Римського-Корсакова. У 1878 році М. Лисенко займає посаду педагога з фортепіано в інституті шляхетних дівчат. Тоді ж настають зміни і в особистому житті — Микола Віталійович бере другий шлюб з Ольгою Липською, яка була піаністкою і його ученицею. Від цього шлюбу М. Лисенко мав п'ятеро дітей. З 1869 р. мешкав у Києві, де працював учителем гри на фортепіано, а 1904 року відкрив власну музично-драматичну школу.

Був у центрі музичного і національно-культурного життя Києва — виступав з концертами як піаніст, організовував хори, концертував з ними у Києві і по всій Україні. Брав участь у «Філармонічному товаристві любителів музики і співу», «Гуртку любителів музики і співу», «Гуртку любителів музики» Я.Спиглазова, в організації недільної школи для хлопців-селян, пізніше - в підготовці «Словника української мови», у переписі населення Києва, в роботі Південно-Західного відділення Російського Географічного Товариства. Виступав як піаніст у концертах Київського відділення Російського музичного товариства, на вечорах Літературно-Артистичного Товариства, членом правління якого він був, у щомісячних народних концертах у залі Народної аудиторії. Організовував щорічні шевченківські концерти. Разом з О.Кошицем був організатором музичного товариства «Боян» (1905). 1908-1912 - голова ради правління «Українського Клубу».

У хорах Лисенка здобули початки мистецької освіти К.Стеценко, П.Демуцький, Л.Ревуцький, О.Лисенко та інші відомі люди. Грошовий збір від концертів йшов на громадські потреби, зокрема, на користь 183 студентів Київського університету, відданих у солдати за участь в антиурядовій демонстрації 1901 року. Лисенка переслідував царський уряд, 1907 року він був на деякий час заарештований. Помер 6 листопада 1912 року у Києві, похований на Байковому кладовищі.

Підготував Ігор Коцюбинський










QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Переглядів: 970 | Додав: Maysheff | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість