Фортеця – це не німі кам’яні стіни, а люди, які, жертвуючи власним життям, здатні самі стати незламними стінами для своєї Батьківщини. Мабуть, такими словами можна сформулювати основну ідею фільму Сергія Параджанова «Легенда про Сурамську фортецю». І в цьому контексті фільм, знятий 1984 р. за мотивами старовинної грузинської легенди, стає ще більш актуальним сьогодні.

Вічні сюжети, ідеї та образи майстерно втілені на екрані засобами міфопоетичного кінематографу заворожують і зворушують до глибини душі. Так, на одному подиху у затишній атмосфері минула чергова мистецька зустріч у музеї-заповіднику М.Коцюбинського. Під час неї гості музейної кінозали дізналися про чи не найтяжчий період у житті С.Параджанова – часи перебування у в’язниці, і, звичайно ж, про повернення у такий рідний йому світ кіно.

Цим поверненням і стала кінострічка «Легенда про Сурамську фортецю», створена на кіностудії «Грузія-фільм» за сценарієм В.Гігашвіллі та у режисерському співавторстві з Давидом Абашидзе. Яскравий національний колорит, експресивна гра акторів, виразність композиції кожного кадру і глибока символіка – те, що вирізняє фільми С.Параджанова. І цей фільм не став виключенням, викликавши захоплення і спонукаючи до роздумів.

Мистецька зустріч відбулася в межах проєкту «Сергій Параджанов: небезпечно вільна людина» з нагоди 100-річчя митця. А вже за тиждень ми продовжимо нашу подорож всесвітом Сергія Параджанова за переглядом наступного фільму.