Сьогодні ми відзначаємо 210 років від дня народження українця, чиє ім'я нині відоме усьому світові, українця, на долю якого випали кріпацтво і навчання в Петербурзькій академії мистецтв, успіхи у живописі та поезії і заслання з забороною писати і малювати, омріяна воля, кохання і самотність, а ще – слава у віках…  Слава не лише поета і художника, а національного пророка, чиє місце в українській історії та культурі важко переоцінити. Ім’я йому – Тарас Шевченко, а образ його уже давно перестав бути закріпленим за конкретною епохою і продовжує жити поза часом.

Після смерті поета його образ і творчість стали невід’ємною частиною нашої національної культури, знаходячи своє відображення у фольклорі і народних оповідях, живописі, скульптурі, піснях, кінематографії, а сьогодні – і в різноманітних напрямках сучасного аудіовізуального мистецтва. Саме про образ митця, його долю від минулого до сьогодення і говорили цього разу у мистецькій вітальні музею-заповідника М.Коцюбинського під час зустрічі «Тарас Шевченко: образ митця в українській культурі».

Гості заходу мали змогу не лише почути розповідь про Великого Кобзаря, познайомитися з сучасною інтерпретацією його образу і творів, але й поділилися власними думками про роль поета в історії свого народу, і про те, як відгукуються інтерпретації образу Тараса Григоровича, створені сучасними митцями, у їхніх душах.

Ця зустріч стала для її учасників ще однією спробою одночасно осягнути велич митця і побачити в ньому людину, спробою розгадати таємницю українського генія, чий образ і сьогодні не втрачає своєї актуальності, чиї рядки стають гаслами для митців і воїнів вже сучасної України.