Головна » 2022 » June » 9 » Творець Краси і Добра
Творець Краси і Добра
11:58

С.Дзюба і М.Турківський – лауреати премії імені М.Коцюбинського, 1998У травні минуло 85 літ від дня народження лауреата Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського 1998 року Миколи Петровича Турківського. Без нього просто неможливо уявити духовну карту нашого краю. Поет, прозаїк, художник-графік, різьбяр, скульптор, краєзнавець-патріот – таким запам’ятався цей щедрий на добро, простий у спілкуванні, мудрий і шляхетний чоловік.

Витоки творчості Миколи Турківського народні не лише за духом, а й за формою. Змальовуючи життя земляків різцем, пером чи пензлем, талановитий майстер широко використовував фольклорні мотиви. Образи матері і рідної землі – головні у його творчості. Глибока синівська любов до матусі Векли Панасівни і матері-України струмує зі сторінок поетичних збірок «Материнка», «Видноколо», «Земні дороги», «Литаври літа», «Струни бандури», «Серця мого чорнобривці», «Серце матусине б’ється», «Сонце над світом», «Під небом рідного села». Багато віршів М.Турківського покладено на музику. Серед славних предків митця були теслі, кравці, хлібороби, козаки, писарі, священики, від яких Микола Петрович успадкував усе найкраще і передав нащадкам. Він створив книгу-дослідження із поколінь свого родового дерева під назвою «Роде мій, роде, гілко народу».  М.Турківський – автор-упорядник збірки краєзнавчих нарисів про своє село Линовицю «Навіки рідна».

Микола Турківський став 1976 року одним із фундаторів Чернігівської обласної письменницької організації. Його вірші друкувалися у журналах «Вітчизна», «Україна», «Прапор»,  «Літературний Чернігів», альманасі «Вітрила», газетах «Правда Прилуччини», «Деснянська правда», «Гарт», «Просвіта» та ін.

Тривалий час М.Турківський працював  художником та Прилуцькому заводі «Будмаш» і очолював літературне об’єднання «Сонячні кларнети», редагував і художньо оформлював поетичні збірки Ніни і Миколи Ткаченків.

У фондах і бібліотеці Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського зберігаються численні матеріали, що дають уявлення про розмаїття творчих зацікавлень Миколи Турківського. Поетична книга-посібник для дітей «Заєць-писанкар» розкриває секрети створення довершених писанок. Не залишають байдужими читачів яскраві книги «Мур-мур», «Молодчина красень-півень», «Вишивальниця-лисиця», «Вовк-гончар». Книга-збірник «В чарах дитячого світу» об’єднує майже весь доробок автора для дітей. До 190-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка 2004 р. М.Турківський підготував альбом «З Тарасовим іменем» (вірші, скульптура, графіка, різьба і кросворди), а до 200-річчя Кобзаря – книгу-альбом «Тарас. У слові, малюнку, у пісні, скульптурі».

Під час святкування свого 65-річчя Микола Петрович подарував музею М.Коцюбинського унікальний експонат – горельєф з пластиліну «Думи мої». Духовному наставникові присвячений вірш Миколи Турківського.

Тарасові думи. Тарасове слово

У кожнім дитяті повинні зрости.

Ми творим державу. Важка побудова.

Лавини – і бід, і невдач й гіркоти.

Тож будемо брати в Тараса ми гарту,

Наснаги й любові – в святім «Кобзареві».

І певності й твердості в ньому теж брати,

Щоб нашого роду міцне було древо.

17 лютого, 1993, Линовиця.

В ім’я процвітання рідної України невтомно працював митець-патріот Микола Петрович Турківський. І в цей нелегкий для кожного з нас і для нашої держави час згадуємо його актуальний телестих «Іду до неї».

Іду до неї

У дні лихі й погожі – йду до неї, йдУ,

Колосся подумів гаптую із зіроК.

Рядки пісень своїх приношу їй у даР.

А без її буття – нема мене, немА.

Її я син. В мені, в мені усе їЇ.

На неї я молюсь. І всім врагам прокліН.

Адже вона – одна!... Єдина і святА.

Україні

Як мені, люба, без тебе…

Ти – моя добра господа,

Ти – жайворонний мій щебет,

Ти ж бо – щоденний мій подих,

Ти – і журавка в зажурі,

Ти – і Чорнобиль в знедолі…

Як споконвічні ті мури

Геть розвалити сваволі?

Ти – поневолена в пісні,

Ти – закайданена в мові…

Ти – ніби хвилі ті грізні,

Що стугонять у Дніпрові.

Знаєш ти війни суворі,

Знаєш ти голоду лави,

Ти – і Тарасове горе,

Ти – і Тарасова слава.

Як мені, люба, без тебе?

Як мені жити без сонця?..

Ти – моє подумів небо,

Ти – в моїм кожному кроці.

Тетяна Кузнєцова, зав.відділу музею-заповідника  М.М.Коцюбинського




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Переглядів: 82 | Додав: marije4ka07 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Guest