Головна » 2018 » Лютий » 6 » Творчий спадок Григорія Коваленка у Чернігівському заповіднику М.М.Коцюбинського: до 150-літніх роковин народження Г.О.Коваленка (5.02.1868)
Творчий спадок Григорія Коваленка у Чернігівському заповіднику М.М.Коцюбинського: до 150-літніх роковин народження Г.О.Коваленка (5.02.1868)
10:16

Гідне місце у плеяді справжніх українських патріотів, що активно формували неповторний імідж Чернігова наприкінці 1890-х – на початку 1900-х років, по праву належить громадському діячеві, письменнику, художнику, етнографу, популяризатору медичних знань, літературознавцю, історику і театрознавцю Григорію Олексійовичу Коваленку.

Чернігівський період його різнобічної діяльності був зоряним часом культури поліського краю.

Спільна праця у Чернігівському земстві,щирі теплі стосунки пов᾿язували Григорія Коваленка з Борисом Грінченком, Володимиром Самійленком, Михайлом Коцюбинським. 1898 року в Чернігові створюється літературний комітет у справі видання альманаху «Хвиля за хвилею». У листі до Панаса Мирного 3 серпня 1898 р. М.Коцюбинський запрошує його до участі в ньому: «Пишу до Вас кілька слів в справі: ми, себто Самійленко, Грінченко, Коваленко та я, лагодимося видати альманах, який складався б з творів почасти друкованих за кордоном, почасти з нових, ще не друкованих праць кращих наших письменників…

Усі ми певні, що Ваше ймення закрасило б наш альманах та забезпечило б йому розповсюдження, тому-то я, від імені нашого «літературного комітету», звертаюся до Вас з великим проханням прислати до того альманаху яке-нибудь оповідання своє…»

І том видання «Хвиля за хвилею» вийшов 1900 року.

З метою випуску популярної наукової і белетристичної літератури для народу, яка б протистояла низькопробному розважальному чтиву, що поширювалося тоді на українських землях видавцями-комерсантами, Борис Грінченко у Чернігові 1894 року заснував книжкове видавництво. Григорій Коваленко плідно працював у ньому і як автор книжок, і як художник-ілюстратор.

У часи, коли на Поліссі лютували холера, чума, дифтерія,венеричні хвороби, актуальність популярних брошур Г.Коваленка «Клопіт в селі Білашівці, «Від чого вмерла Мелася», «Чума на людях» та ін. важко переоцінити.

Про активну громадянську позицію Г.Коваленка свідчать його численні публікації у львівському часописі «Зоря» за 1897 рік. Зокрема, у замітці під назвою «В справі видання популярно-наукових книжок» ідеться: «Дня 18-27 вересня с.р. відбувся у Чернігові з᾿їзд лікарів і земських діячів Чернігівської губернії. Між іншими питаннями, порушене було також питання про народну освіту. Боротися з хоробливістю людей можна тільки тоді, як народ буде культурний та освіченіший. Через те з᾿їзд постановив просити земський уряд, щоб заведені були скрізь школи звичайні, також недільні і вечірні; щоб учителі і лікарі читали селянам лекції популярно-наукові; щоб скасовано було заборони і перешкоди в справі тих лекцій та сільських бібліотек, просити уряд вищий, щоб скасовано було заборони  в справі лекцій і бібліотек мовою українською, бо іншої наші люди не розуміють; позаяк ще досі мало видано книжок мовою українською з поля гігієни та медицини, просити земський уряд, щоб видавав премії на написання тих книжок і щоб видавав їх коштом земським.

Будемо сподіватися, що постанови цього авторитетного з᾿їзду матимуть добрі наслідки. Сподіваємось також, що цю пекучу потребу не мовчатимуть лікарські та учительські з᾿їзди інших губерній нашого краю».

Духовним батьком для Григорія Коваленка був Тарас Шевченко. Коваленкова Шевченкіана багата і різноманітна. Це, зокрема, «Вістки про недруковані твори і матеріали до життєпису Т.Шевченка» («Зоря», 1893), живописна картина «Світлиця для туристів біля могили Т.Шевченка» (зберігається у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.М.Коцюбинського), графічні ілюстрації до Шевченкових творів «Калина», «Вечір», «Наймичка», «За байраком байрак», вірш Григорія Коваленка «До Дніпра», присвячений Кобзареві. Три останні вміщені у березневому номері «Зорі» за 1896 р., що вийшов до 35-х роковин з дня смерті Тараса Шевченка.

Після переїзду з Чернігова до Полтави (1905 р.) Григорій Коваленко підтримує зв᾿язок з родиною Михайла Коцюбинського. 1908 року Юрій, Оксана, Ірина та Роман Коцюбинські отримують від Григорія Олексійовича упорядковану і з любов᾿ю ілюстровану ним дитячу збірочку «Рідна хата» з написом: «Любим діткам М.М.Коцюбинського від Гр. Коваленка».

5 травня 1912 року від імені Полтавського товариства боротьби з туберкульозом Г.Коваленко звертається з проханням до М.Коцюбинського дати своє «…хоч маленьке писаннє для збірника, що вийде у Полтаві в день «білої квітки».

Збірник в форматі тижневих ілюстрацій вийде в двох окремих виданнях: українському і російському. Зміст буде в їх неоднаковий, хоч і подібний у часті науковій і інформаційній. Для обох збірників запрошені найвидатніші літературні сили, українські і російські».

Михайло Коцюбинський подав до альманаха «Біла квітка» оповідання «Хвала життю».

Надсилаючи в Чернігів 5 примірників збірника, Григорій Коваленко зазначає у листі від 13 червня того ж року: «Велика дяка Вам, добродію, від нашого Товариства боротьби з туберкулезом. Ваше оповідання закрасило наш збірничок «Біла квітка»… У кінці листа читаємо: «Оксана переходить у 7 к[лас], Петрик у 4, Павлик у 1. Звичайно, повиростали вже, як і Ваші. Низький уклін в[исоко]шанованій дружині Вашій і дітям від усіх нас».

За кілька місяців Михайло Михайлович Коцюбинський помер. Дізнавшись про цю трагічну подію, полтавські український літературно-драматичний гурток, товариство «Боян» і Григорій Коваленко глибоко сумують і співчувають родині Коцюбинських: «Полтавське товариство боротьби з туберкульозом висловлює великий свій жаль по Тому, хто писав «Хвалу життю», - один із останніх славних творів, подарований товариству для збірника «Біла квітка». Перед його очима вже темніла безодня смерті, - а він складав хвалу життю і йшов на поміч недужим людям своєю працею. Хвала життю, що послало нам славного Михайла Коцюбинського, котрого не покриє безодня забуття! Але тяжким смутком укривається народ наш, що завчасно втратив славного письменника, повного творчих сил».

За голову товариства Гр. Коваленко.        

Про історію людських і творчих взаємин Михайла Коцюбинського і Григорія Коваленка розповідають експонати ювілейної виставки фондових матеріалів «Григорій Коваленко у культурному просторі Чернігова» у Чернігівському заповіднику М.М.Коцюбинського, що буде відкрита для огляду протягом наступних 10 днів.

Без живописних картин Григорія Олексійовича неможливо уявити постійні меморіальну та літературну експозиції музею. Картини «Околиця Чернігова», «Село Бобровиця», «В берізках», «Осінь. Кузня в тумані», «Хата у Седневі» допомагають відчути неповторний колорит поліського краю кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Загалом у музейних фондах зберігається понад 30 творів живопису, виконаних талановитим художником-аматором безпосередньо у Чернігові. Чимало з них були представлені на виставці «Доба Коцюбинського у живописі українських художників» у травні 2017 року. Ніби у машині часу, глядач подумки переносився на старовинні чернігівські вулички Шафонського, Богоявленську, на мальовничі береги Стрижня, Десни, Кордівки.

Усі ці скарби у 1960-х роках подарувала Чернігівському літературно-меморіальному музею М.М.Коцюбинського вже згадана донька Г.Коваленка Оксана Григорівна (в одруженні Каплуновська). Їй вдалося зберегти значну частину архіву репресованого батька. Згодом фондова колекція музею поповнилася цілою низкою графічних робіт митця, переданих його нащадками.

Численні жанрові акварельні малюнки, виконані з тонким ліризмом, емоційною піднесеністю, інколи – з теплим гумором, дають змогу відчути, наскільки глибоко художник знав повсякденне життя українців, їхні побут і звичаї, історію. У своїх кращих пейзажах Г.О.Коваленко правдиво і поетично відтворює кольорове багатство рідної природи та її мінливість у різні пори року, а його портрети майстерно  передають психологію і багатий внутрішній світ людей з народу.

Варто ще згадати видані у Чернігові Г.О.Коваленком серії портретів письменників Т.Шевченка, Г.Квітки-Основ᾿яненка, Є.Гребінки та ін., українських гетьманів, що були перевидані листівками у Москві та Києві.

Однією з візитівок історичної частини нашого міста – древнього Валу – є пам᾿ятник Олександру Пушкіну, споруджений на честь 100-літнього ювілею поета і його перебування в Чернігові 1820 і 1824 рр., відкритий 25.09.1900 р. Кошти на будівництво пам᾿ятника надійшли від проведення літературного вечора у Чернігівському театрі. Проект пам᾿ятника розробив Григорій Олексійович Коваленко, а бронзовий бюст О.Пушкіна виготовлений у майстерні художньої бронзи К.Берто в Петербурзі.

Біль і гіркоту в серцях чернігівців різних поколінь у грудні минулого року викликали звістки про викрадення з Болдиної гори погруддя Михайла Коцюбинського, а з території Валу – бюста О.Пушкіна. Сучасним вандалам не вдалося знищити нашу гордість. Обидва твори мистецтва знайдені цілими і неушкодженими і скоро займуть свої звичні місця.

Пересічні глядачі багатьох українських телеканалів не тільки уважно слідкували за розвитком ситуації, а й прагнули більше дізнатися про авторів пам᾿ятників.

Ці приголомшливі події, що стались у Чернігові, вчать нас цінувати і належним чином охороняти нашу історичну пам᾿ять, здобутки духовної еліти нашого краю, до якої належать Михайло Коцюбинський і Григорій Коваленко. Нехай краса і добро завжди рятують цей недосконалий сучасний світ! 

Завідувач відділом Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського Т.Кузнєцова




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 46 | Додав: marije4ka07 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість