Головна » 2018 » Листопад » 23 » Творча співпраця Михайла Коцюбинського з Ольгою Кобилянською (до 155 річчя з дня народження письменниці (27.11.1863-21.03.1942)
Творча співпраця Михайла Коцюбинського з Ольгою Кобилянською (до 155 річчя з дня народження письменниці (27.11.1863-21.03.1942)
13:10

Ольга Кобилянська – одна із найбільш яскравих представниць неоромантизму в українській літературі.  Її твори «Людина», «Царівна», «Меланхолійний вальс», «Природа» та багато інших позначені багатством життєвих спостережень авторки, художнім новаторством. Реальні картини з народного життя супроводжуються ліричними відступами, музичними інтонаціями, що надає новелістиці Кобилянської неповторного романтичного  забарвлення.

Художньому стилю письменниці притаманні поетизація духовних поривань багатих особистостей, розкриття світу природи, органічно повʼязаного з життям людини («Некультурна», «Битва» та ін.). Центральним образом більшості новел, оповідань і повістей Кобилянської є самодостатня жінка, що вивищується над міщанським оточенням, протистоїть йому, стає Людиною – царівною своєї долі. Душевна чистота, розвинене почуття власної гідності, жертовність заради мистецтва і кохання, прагнення безкорисливо творити добро, висока свідомість обовʼязку перед людьми – характерні риси героїнь Ольги Кобилянської – жінок нового європейського типу. Її соціально-психологічна повість «Земля» стала одним із найсильніших творів про село у світовій літературі. На думку Івана Франка, повість, окрім високої художньої цінності, «матиме тривале значення ще й як документ способу мислення нашого народу».

В архіві Михайла Коцюбинського у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику письменника збереглися листи Ольги Кобилянської до нього 1902-1909 рр., у книгозбірні – журнали «Зоря», «Киевская старина», «Літературно-науковий вісник» з численними публікаціями Кобилянської, окремі видання новел «Некультурна» і «Природа».

М. Коцюбинський називав О.Кобилянську серед своїх улюблених авторів: «З сучасних українських  письменників мені більше подобаються Стефаник, Франко, Мирний, Кобилянська, Леся Українка, Самійленко, Лепкий» (М. Коцюбинський. Лист до М.Мочульського. 28.01.1906).

Як відомо, ранні твори буковинською літераторкою було написано німецькою мовою. А ще вона плідно працювала в царині художнього перекладу. У 1903-1905 рр. німецькомовний читач зміг познайомитися з творами українських класиків Олени Пчілки, Марка Вовчка, Н.Кобринської, В.Стефаника, Л.Мартовича, О.Маковея, майстерно перекладеними Ольгою Кобилянською, у віденському журналі   «Ruthenische Revue».

У серпні 1899 року в Києві проходив ХІ Археологічний зʼїзд, на який було запрошено Ольгу Кобилянську. На цьому зібранні буковинська письменниця познайомилася з І.Нечуєм-Левицьким, М.Старицьким, М.Лисенком, М.Коцюбинським та іншими видатними діячами культури, їздила до Канева, де поклонилася могилі Т.Г.Шевченка, потім гостювала у Лесі Українки на хуторі Зелений Гай поблизу міста Гадяч на Полтавщині.

Після тих памʼятних подій розширилися контакти Ольги Кобилянської з письменниками Наддніпрянської України. Упорядники літературних альманахів, що виходили у Києві, Херсоні, Одесі, вважали за честь, щоб твори Кобилянської прикрасили їхні видання. Так, зокрема, в альманасі «З-над хмар і з долин» (Одеса, 1903) було вміщено поезії в прозі Ольги Кобилянської під назвою «Мої лілії», у збірнику «Багаття» (Одеса, 1905) – оповідання «Думи старого». того ж року в альманасі «З потоку життя» у Херсоні зʼявилась її новела «Ідеї».

Розглянемо детальніше листування Михайла Коцюбинського з Ольгою Кобилянською з приводу підготовки альманаху «Дубове листя». У листі М.Коцюбинського до неї від 25 жовтня 1902 р. знаходимо високу оцінку повісті «Земля», роздуми про виховання літературних смаків доволі консервативної української читацької аудиторії, а також він просить дозволу обережно відредагувати «Битву»: «В Чернігові ми видаєм врешті альманах памʼяті Куліша… Хотілося б, щоб Ваша прегарна «Битва» побачила наш світ іменно у тому збірнику. Добродій Грінченко, маючи, як він казав, Ваш загальний дозвіл, помістив «Битву» в збірник і цензура пустила її. Річ тільки у тому, що в деяких місцях мова Вашого оповідання не буде зрозумілою широкій публіці у нас. Чи не дозволили б Ви змінити дещо відповідно нашим умовам, розуміється, при найбільшому шануванню авторового стилю і особливостей. Я був би Вам дуже вдячний за такий дозвіл, бо це зробить можливим популяризацію Ваших творів на Вкраїні… Знаючи наші широкі круги читачів, що ще знаходяться під впливом реалізму і сливе вороже відносяться до модерних напрямків літературних, ми не зважуємося дати такі речі, як Ваше «Тут повинні рожі стояти», яке нам дуже сподобалося.

Рукопис «Тут повинні рожі стояти» - переклад Ольги Кобилянської з данської твору І. П. Якобсена – зберігається в архіві М. Коцюбинського.        

Фрагмент

Микола Чернявський та Михайло Коцюбинський, різко  заперечуючи обмеження сфери творчості виключно сільським побутом, прагнучи правдиво відображати проблеми різних верств суспільства, звертатися до тем філософських, соціальних, психологічних, історичних, 1903 року задумали видати альманах «З потоку життя», орієнтований на нового інтелігентного читача, вихованого на кращих зразках сучасної європейської літератури. Серед українських письменників, запрошених упорядниками до участі в альманасі, були М. Старицький, Панас Мирний, І.Франко, І.Нечуй-Левицький, О.Кобилянська, Л. Яновська, А.Кримський та ін.

У коротенькому листі від 19 вересня 1903 р. Кобилянська повідомляє Коцюбинського, що надіслала до збірника обіцяну річ – новелу «Ідеї». Цікава деталь: текст написаний на поштовій листівці навколо зображення двох відомих літераторок – Лесі Українки та Ольги Кобилянської.

Через два роки в Чернівцях вийшов альманах «За красою» на честь О.Кобилянської з оповіданням М.Коцюбинського «У грішний світ».

Ці та чимало інших музейних реліквій з меморіальної бібліотеки М.Коцюбинського і його архіву засвідчують  міцні творчі  взаємини письменника з великою буковинкою.

Різножанрові твори Ольги  Юліанівни Кобилянської зберігають і сьогодні свою цінність і актуальність для загальнолюдської культури, хвилюють серця шанувальників красного письменства різних поколінь.

Зав. відділом музею-заповідника М.М.Коцюбинського Т.О.Кузнєцова




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 1681 | Додав: marije4ka07 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість