Головна » 2015 » Липень » 24 » Стежками Гуцульщини: у пошуках вражень
Стежками Гуцульщини: у пошуках вражень
13:40

Подорожуючи гуцульським краєм, піднімаючись в гори та на полонини, М. Коцюбинський прагне якомога краще пізнати його людей і звичаї. Разом з тим, він при нагоді спілкується з представниками української інтелігенції, які у ці дні навідують Криворівню. Усіма враженнями від побаченого Михайло Михайлович ділиться з Вірою Устимівною у листах.

 

 

[1911, 22 липня, Криворівня].

Субота.

Дорога Вірунечко! Пишу кілька слів з дороги, бо їду на 2 дні в гори, в глухий куток, з священиком з Криворівні. В понеділок поверну, а у вівторок поїду верхи на 3 дні в гори. Здоров. Чекаю листа од тебе. Поки що пишу тобі коротко, потому напишу більше. Цілую всіх і тебе. Твій Муся.

 

1911, 24 липня, Криворівня.

Криворівня, 11 липня 1911.

Дорога Вірунечко! Спасибі тобі, серце, за твої листи (2), в яких ти так добре описала мені все, що мене цікавило. Я радий дуже, що всі здорові, тільки жаль тебе, що мусиш ходити до противного бюро.

Я почуваю себе добре. Не міг тільки спати, і з того часу, як виїхав з Криму, не спав добре і одної ночі. Вчора повернувся з дороги, де пробув 2 дні, і нарешті виспався. Тепер чую, що вже буду спати. Писав я вже тобі, що устроївся дуже добре. Хату маю спокійну, чисту, без мух, ліжко добре, є навіть хазяйська подушка. Годують мене Гнатюки (я живу через двір од них) і годують добре. Рано п’ю каву, їм яйця. Обідаю, підвечіркую і врешті вечеряю. Їм більше, ніж вдома, а страва смачна. Їздив на 2 дні з попом в його далекий приход, верстов за 40, де вже і доріг нема, тільки гори. Погода була чудова, тепла, хоч ночі дуже холодні, всього 80 R. Задоволений з подорожі, зробив кілька записів в книжечку. Сьогодні так тепло, що брав сонячну ванну. Завтра рано їду верхи конем, з гуцулом, до села Голов. З Голов дальше нема дороги, тільки стежки в гори. Заїду до вчителя, а з ним поїдемо на полонину, де літують гуцули з худобою. Дорога займе 2-3 дні, так що за цей час не зможу тобі писати. Але не турбуйся. За мене там будуть дбати, бо той учитель (Гарматій) - мій знайомий і зробить для мене все, щоб було найвигідніше.

Коли все піде добре, то я більше не поїду на полонину і буду робити подорожі в більше культурних сторонах, а як не повезе зібрати матеріал, то поїду на другу полонину. Гуцул з конем коштує 2 рублі в день. Два рази був уже в Грушевських. Там повно гостей. Приймали мене добре, та й взагалі всі тут дбають про мене дуже, бо уважають за дорогого гостя. Часом навіть неприємно, бо я ніяк, наприклад, не можу умовитися з Гнатюками про плату за обід і за хату. Не хотять говорити на сю тему, але я таки настою. Тепер у нас тільки мужське товариство, бо пані Гнатюкова поїхала на тиждень лічити зуби. Сими днями приїде Франко, сини його приїхали вчора. Взагалі тут багато народу, але я рідко з ким бачуся, все стараюся бути на свіжому повітрі, щоб спочити як слід.

До Черненкова напишу на днях і зроблю так, як ти мені радила. Од Єремієва дістав листа, почуває себе краще. Сподіваюся, що як приїду з полонини, то застану од тебе листа. Пиши, щоб я не турбувався, що з Вами. Коли од мене який день не будеш мати листа, не турбуйся: значить, я кудись виїхав. Не буду сидіти на місці, бо треба щось привезти додому. Напиши мені ще про себе й про всіх, про маму і Лідю. Поцілуй од мене всіх наших. Шрагам і Жукам уклін. Сімович не поїде вже до Чернігова, бо музей закритий на місяць.

Цілую і обіймаю тебе. Твій Муся.

Грушевські і Гнатюки кланяються.

********************************************************************************************************

Примітки.

Їздив на 2 дні з попом ... – з Олексою Волянським.

... зробив кілька записів у книжечку ... – Записи Коцюбинського, зроблені в Криворівні та на її околицях, були використанні письменником при написанні повісті “Тіні забутих предків”.

Заїду до вчителя ... – Мова йде про Гарматія Луку Васильовича (1866-1924), сільського вчителя, культурно-освітнього діяча, збирача гуцульського фольклору та виробів народного мистецтва. Фольклорно-етнографічними записками Гарматія користувалися В. Шухевич, В. Гнатюк та інші дослідники. Він учителював у селі Голови в 1893-1912 рр.

Черненков Микола Миколайович – завідуючий статистичним бюро Чернігівської губернської земської управи.

Сімович Василь Семенович (1880-1943) - український філолог, редактор і видавець, познайомився з Коцюбинським у 1903 році на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві, брав участь у перекладі його творів румунською мовою.

... музей закритий на місяць ... – Мова йде про Чернігівський музей української старовини В. Тарновського.




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 417 | Додав: Kotia | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість