Ілля Шраг – син німецького лікаря, вихідця із Саксонії, що служив у маєтку родини Лизогубів у містечку Седневі. Один із лідерів чернігівської «Громади», активний діяч товариства «Просвіта». Сергій Єфремов характеризував Іллю Шрага як «чисту не заплямлену, не вважаючи на літа, – молоду людину, яка з щиро молодечим запалом бралася до всього, що йшло на користь рідному краєві».

Ілля Людвигович був першокласним адвокатом, відданим інтересам українців. Гласний Чернігівського повітового та губернського земств, заступник голови Товариства українських поступовців, депутат Першої Державної думи від Чернігівщини, Ілля Шраг очолив у парламенті українську громаду і став одним із авторів законопроєкту про автономію України. За підписання в числі 180 депутатів Державної думи антиурядової «Виборзької відозви» (1906) Шраг був засуджений до тримісячного тюремного ув’язнення. У квітні 1917 року на Всеукраїнському національному конгресі його було обрано членом Центральної Ради від Чернігівської губернії. Ілля Людвигович входив до складу комісії з розробки проєкту автономного статусу України.

Численні теплі згадки про Шрага знаходимо у листуванні Михайла Коцюбинського з дружиною. Ілля Людвигович регулярно навідував письменника під час його лікування в університетській клініці.

Колоритний портрет Іллі Шрага змалював його колега правник і літератор Гліб Лазаревський у спогадах «Чернігів за часів Михайла Коцюбинського»: «Ще за часів мого студентства, коли доводилося виконувати обов’язки секретаря редакції журналу «Киевская старина», до її помешкання, що містилося в одноповерховому дерев’яному будинку №14 по широкій вулиці з обсадженим каштановими деревами бульваром посередині, завітав якось гість. Дуже високий. Пригинаючи, ніби соромлячися такого зросту, лису голову. Розумні сірі очі. Довгі запорозькі вуса. Громодібний бас. І тому говорив завжди притишеним голосом. Це був відомий чернігівський адвокат Ілля Людвигович Шраг, один із найвидатніших членів чернігівської української «Громади», яка завжди підтримувала найжвавіші стосунки з київською. Досвідчений практик-юрист розговорився зі мною, студентом-юристом, і потім я з - приємністю зустрічався з Шрагом під час його приїздів до Києва».

Чимало цікавого спілкування було між ними пізніше і в Чернігові.