14 травня минає 85 років з дня народження Станіслава Панасовича Реп’яха (14.05.1938-29.06.2012). Майже 11 літ, як його світла стражденна душа відійшла у Вічність, але не вмре Поет у пам’яті людській. Згадуємо його добрим словом у часи війни, яку принесли на нашу мирну землю рашистські окупанти.

У старі добрі довоєнні часи без участі Станіслава Реп’яха неможливо було уявити жодне музейне літературне свято. Він умів створити неповторну атмосферу добра, краси і гармонії, вражав енциклопедичністю знань, мудрістю, філософським складом розуму. Книжкову виставку до 85-річчя від дня народження Українського патріота присвячуємо його світлій пам’яті.

Газета «Отчий поріг» (№5 за травень 2008 року) вмістила рідкісне фото початку 1970-х років. Тоді у редакції обласної молодіжної газети відомий перекладач української поезії на сербохорватську мову Мілан Ніколіч з Югославії побував на зустрічі з молодими чернігівськими літераторами і журналістами. Крім гостя, (сидить зліва у першому ряду поряд із перекладачкою і Костянтином Овсієнком, редактором газети) на знімку Олександр Олійник, Леонід Горлач, Станіслав Реп’ях, Василь Щербонос, Петро Пулінець.

З Черніговом пов’язано понад 50 літ життя поета, публіциста, журналіста, перекладача, сатирика і гумориста Станіслава Реп’яха. У місті над Десною народились його експоновані збірки поезій: «Листя» (1969), «Многокутник» (1972), «Творці добра» (1977) та ін. Документальна повість «Глибока борозна» вийшла у серії «Династії трудової слави» 1980 р.

Путівник «Літературні музеї Чернігівщини» (1983) відкриває читачеві сотні імен літераторів, що жили і творили в нашому краї з найдавніших часів. У 1980-х добірки віршів С.Реп’яха все частіше з’являлись у вітчизняних часописах «Київ», «Ранок», «Україна», «Дніпро». Успішно перекладав Станіслав Панасович з німецької, естонської, сербохорватської, вірменської, болгарської, грузинської та ін. Рукопис одного з перекладів, зроблених чернігівцем, бачимо на сторінках учнівського зошита. Ужгородська газета вмістила вірші Реп’яха у перекладі на угорську мову (перекладач Ласло Балла).

Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр виходять книги Станіслава Реп’яха «Синівське», «Добриня», «Чиїсь голоси у мені», «Тарасові сліди», «Марево». За вагомий особистий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу в зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 рр в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор, Станіслав Реп’ях був нагороджений орденом «За заслуги» третього ступеня згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка.

Понад сотню популярних пісень на вірші С.Реп’яха створили українські композитори Б.Буєвський, О.Яковчук, К.Семенов, Ф.Литвиненко та ін. Та і сам Станіслав Панасович – автор текстів і музики десятків пісень. Частину із них вміщено у збірці «Голуба колиска».

У видавництві «Чернігівські обереги» 2005 р. вийшла книжка С.Реп’яха «На ярмарок і з ярмарку», укладена з віршів, вінків сонетів, мініатюр – своєрідний підсумок життя поета і громадського діяча. Спогади сучасників про порадника, друга, товариша, інтелектуала і патріота рідної землі «Йому ще жити й жити у серцях (2018) підготували працівники Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського з ініціативи його директора І.Ю.Коцюбинського.

Станіслав Панасович Реп’ях відзначений багатьма обласними, всеукраїнськими і міжнародними журналістськими і літературними преміями: імені В.Сосюри, Г.Сковороди, «Тріумф» та ін. За активну популяризацію української літератури Станіслав Реп’ях одним із перших 1992 року отримав обласну премію імені Михайла Коцюбинського.