Головна » 2016 » Серпень » 18 » Щирий робітник на українській ниві (до 180-ої річниці від дня народження Олександра Кониського)
Щирий робітник на українській ниві (до 180-ої річниці від дня народження Олександра Кониського)
14:20
Олександр Кониський народився 18 серпня 1836 року в родині збіднілого українського поміщика на хуторі біля села Переходівка Ніжинського повіту. Початкову освіту здобув у Ніжинському повітовому училищі, згодом навчався в чернігівській гімназії. Ще в зовсім юному віці (13 років) з О.Кониським трапилася пригода, яка могла назавжди відлучити його від українства: його виключили з гімназії за українські вірші, написані під впливом поезії Т.Шевченка. Хлопчина продовжує навчання в Ніжині в ліцеї князя Безбородька, але безгрошівʼя і хвороба очей не дали довчитися. Та згодом він складає іспит на «кандидата права» і влаштовується адвокатом у Полтаві. Саме в цьому місті молодий літератор близько сходиться з українською громадою, активно береться за створення українських недільних шкіл, готує підручники для навчання українською мовою, друкується на сторінках щотижневого «Черниговского листка», який видавав Л.Глібов, петербурзького журналу «Основа», львівських календарях і часописах. На початку 60-х років Кониський був одним з організаторів перших громадських бібліотек.

Така активність звичайно ж була помічена владою, і 27- річного Кониського звинувачують у «присоєдинении к обществу украинофилов и распрастранении пропаганды» і в січні 1863 року без суду і слідства відправляють у заслання до Вологди, а потім до Тотьми. Неймовірно важкі умови викликали загострення старих хвороб, він ледь не осліп. Зважаючи на недугу, його переводять у Вороніж і дозволяють ненадовго виїхати за кордон на лікування.

Повернувшись з-за кордону, Кониський оселяється на Катеринославщині під поліційним наглядом, а з 1872 року – в Києві, і з повною віддачею працює на ниві української культури. Письменник, публіцист, драматург, найактивніший громадський діяч. Без його безпосередньої участі та підтримки не відбувалася жодна поважна справа чи захід. Так, у 1873 році саме з ініціативи О. Кониського у Львові було створено Товариство імені Шевченка, пізніше реорганізоване в Наукове, започатковано регулярне видання Записок НТШ. Кониський є автором двотомної біографічної праці «Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя», яка на той час була найповнішою біографією поета. І.Франко про цю працю сказав так: «Сею книжкою Кониський поклав найкращий пам’ятник і Шевченкові і собі самому». Він устигав усюди, в той час як багато його співвітчизників лишень оплакували безталання неньки-України.

Письменник був одним з фундаторів видавництва «Вік», створеного у 1895 році, яке за 15 років випустило понад 100 книг українською мовою. Усією своєю діяльністю виступав за вироблення єдиної літературної мови для східної і західної України, усвідомлюючи, що мова – духовна основа нації. Він є автором слів духовного гімну України «Боже великий, єдиний!»

О.Кониський гуртував коло себе молодь, прилучаючи її до українства. С.Єфремов згадував, як у світлиці будинку Кониського «не одна розпочиналася громадська справа, не одна звідти вийшла корисна думка, не один з українців знаходив там пораду, підмогу, заохоту до праці».

Вірність національній ідеї письменник зберіг до останніх днів свого життя і до самої смерті горів молодечим запалом і енергією. Помер О.Кониський 12 грудня 1900 року у Києві, похований на Байковому цвинтарі.

QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Категорія: Публікації | Переглядів: 1290 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Увійдіть:
avatar
Вітаю Вас Гість