Головна » 2016 » Серпень » 26 » «Роби справу чесно, з душею — і твоє до тебе прийде…»: до 75-річчя Богдана Ступки
«Роби справу чесно, з душею — і твоє до тебе прийде…»: до 75-річчя Богдана Ступки
10:36

 27 серпня минає 75 років з дня народження видатного українського актора театру і кіно, лауреата Шевченківської премії, Народного артиста УРСР (1980) та СРСР (1991), Героя України Богдана Сильвестровича Ступки. Ще за життя актор став справжнім символом України і запам’ятався своїм шанувальникам численними ролями у театрі та кіно, які митець не просто майстерно виконував, а проживав, вкладуючи в кожного персонажа усього себе.

Народився майбутній актор у смт. Куликів на Львівщині у 1941 році. Саме в цей час селище перебувало під німецькою окупацією і належало до дистрикту Галичина, що входив до складу Генерал-губернаторства. Війна на все життя залишила незабутній слід у душі Богдана Ступки і через багато років по тому він згадував ті часи: «Я не люблю війну, з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Можливо, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися — це не ти, це завжди хтось інший».

Зростаючи у мистецькій родині, Богдан Сильвестрович з юних літ був знайомий зі сценою. Батько актора співав у хорі Львівського оперного театру, там же був солістом його дядько, а тітка працювала концертмейстером. Часто буваючи за кулісами театру, уже в ті часи Богдан Ступка отримав змогу почути і побачити видатних артистів повоєнних років, зокрема, Сергія Лемешева та Івана Козловського.

Попри творче оточення сам Богдан Ступка не поспішав опановувати акторську професію і збирався вступати на хімічний факультет Львівського політехнічного університету, але не пройшов за конкурсом. Після того йому довелося попрацювати і слюсарем у майстерні, і фотографом у астрономічній обсерваторії, та навіть куратором джазового колективу.

Згодом Богдан Ступка таки вирішує опанувати акторську майстерність і вступає до театральної студії при Львівському драматичному театрі ім. М.Заньковецької, яку і закінчує у 1961 році. Протягом наступних 17 років актор залишається працювати у Львівському театрі. Однією зі своїх перших ролей – безмовного робота – актор зіграв у спектаклі «Фауст і смерть». Під час спектаклю сталася непередбачувана ситуація. За сюжетом, робота, котрого «грав» Ступка, з альфа-пристрою вбиває перший космонавт. Так сталося, що скло з пристрою потрапило Богдан Сильвестровичу в обличчя та поранило ніс. На короткий час актор навіть втратив свідомість, але прийшовши до тями дограв свою роль. Глядачам здалося, що так було задумано і вони з неймовірним захопленням вітали актора. Після цього випадку кар’єра актора «пішла вгору».

Одним з наставників Богдана Ступки в Львівському театрі був Сергій Данченко, який з 1978 року очолив Київський академічний театр ім. І.Франка. Саме на його запрошення наприкінці 70-х рр. Б.Ступка переїжджає до Києва.

Одночасно з роботою в театрі та кіно 1984 року Богдан Ступка заочно закінчує театрознавче відділення Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.

З 1999 по 2001 рік Богдан Сильвестрович Ступка стає очільником Міністерства культури і мистецтв України, проте згодом залишає посаду. 2001 року після смерті свого наставника Сергія Данченка Богдан Ступка очолює Національний академічний драматичний театр ім. І.Франка.

За життя актор зіграв понад 100 ролей у театрі і близько 100 ролей у кіно. Прихильники театрального мистецтва добре пам’ятають спектаклі театру ім. І.Франка за участю Б.Ступки, зокрема, «Украдене щастя» І.Франка, «Дядя Ваня» А.Чехова, «Король Лір» Вільяма Шекспіра, «Лев і Левиця» І.Коваль, «Тев’є-Тевель» (спектакль за п’єсою Г.Горіна, написаною за мотивами творів Шолома Алейхема). Саме за виконання ролі Тев’є Богдан Ступка був удостоєний Національної премії ім. Т.Шевченка.

Окремою сторінкою у житті актора є його робота в кіно. У 1970 р. він вперше знімається у картині «Мир хатам, війна палацам», проте на Ступку як талановитого кіноактора по-справжньому звертають увагу після його ролі Ореста Дзвонаря у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою».

На рахунку Богдана Ступки численні ролі в історичних фільмах: гетьмана Івана Брюховецького («Чорна рада»), Івана Мазепи («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдана Хмельницького («Вогнем і мечем»), Чингісхана («Таємниця Чингісхана»), Олександра Керенського («Червоні дзвони»), Остапа Вишні («Із життя Остапа Вишні») тощо.

Працюючи в кіно Богданові Ступці неодноразово доводилося зустрічатися на знімальному майданчику з видатними режисерами сучасності: Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Варньє, Юрієм Іллєнком, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортком, Павлом Чухраєм, Дмитром Месхієвим та ін.

Неодноразова Богдана Ступку можна було побачити і на телебаченні, де він брав участь у різноманітних телепроектах.

Життя актора обірвалося 22 липня 2012 року. На 71-му році життя після тривалої хвороби актор помер від серцевого нападу у лікарні «Феофанія». Похований Богдан Ступка на Байковому цвинтарі у Києві.

Визнання мистецького таланту прийшло до актора ще за його життя. Богдана Ступку удостоєно звання Герой України з врученням ордена Держави, орденів князя Ярослава Мудрого ІV і V ступенів, орденів «За заслуги» І і ІІ ступенів, Почесної відзнаки Президента України, Шевченківської премії, Державної премії України ім. Олександра Довженка. Двічі Богдана Ступку було відзначено премією «Телетріумф» у номінації «Актор/актриса фільму/серіалу».

На честь видатного українського актора названо астероїд 269252 Богданступка, який було відкрито 27 серпня 2008 року в Андрушівській астрономічній обсерваторії.




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 423 | Додав: Kotia | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість