Цьогоріч відомому українському акторові театру та кіно Богдану Сильвестровичу Ступці виповнилося б 80 років. Усім ролям талановитий майстер перевтіленням віддавав свою душу. Мабуть, саме тому Богдана Ступку називали актором із Богом у серці.

З’явився на світ Богдан Сильвестрович Ступка 27 серпня 1941 року в смт Куликів Львівської області. В той час селище було окуповане німцями. Зі сценою хлопчик познайомився ще в дитинстві – його батько співав у хорі Львівського оперного театру, а тітка була там головним концертмейстером, дядько – солістом. Ще тоді за кулісами він побачив багатьох зірок сцени того часу.

Закінчивши школу, намагався вступити на хімічний факультет Львівського університету ім. Івана Франка, але провалив іспити. Згодом юнак все ж таки вступив до цього університету, але на інший факультет – на філологічний. Закінчив Богдан Ступка і акторську студію при Львівському академічному драматичному театрі ім. Марії Заньковецької. Саме там і почалася його творча стежина. Наставником Богдана Сильвестровича став Сергій Данченко. 1978 року режисер очолив Київський академічний драматичний театр імені Івана Франка. Туди ж перейшов працювати і Богдан Ступка. А за кілька років він заочно отримав диплом Київського державного інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

В 1999-2001 рр актор обіймав посаду міністра культури та мистецтв України. У 2001 році він став керівником Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Творчий доробок актора

У драматичному театрі у Львові Богдан виконав чимало ролей у багатьох виставах:

• «Над блакитним Дунаєм» за І.Річардом,
• «Фауст і смерть» О.Левади,
• «Гайдамаки» Т.Шевченка,
• «Річард ІІІ» В.Шекспіра,
• «Прапороносці» за О.Гончарем,
• «Камінний господар» Лесі Українки.

Усі ролі Богдана Ступки вирізнялася високою майстерністю гри. Жести, міміка, вогник в очах, погляд і уміння тримати паузу – він володів усіма способами передавати внутрішню суть свого героя.

Перша роль Богдана Ступки у Київському драматичному театрі ім. Івана Франка – це роль Маляра у виставі О.Коломійця «Дикий ангел». Постановка – Володимира Оглобліна. Уже під час свого дебюту актор вразив неабиякою продуманістю та витонченістю образу. За кожним своїм рухом та саркастичним виразом актор ховав переживання та внутрішній біль свого героя. Богданові Ступці легко вдалося стати першою скрипкою у київському театрі. Тут він виконав не один десяток ролей, серед яких:

• «Король Лір» В.Шекспіра,
• «Цар Едіп» Софокла,
• «Сни за Кобзарем» Т.Шевченка,
• «Енеїда» І.Котляревського,
• «Майстер і Маргарита» за романом М.Булгакова та багато інших.

Не менше ролей у Богдана Ступки було і на знімальному майданчику. Важливою стрічкою у кінематографічному доробку актора стала робота «Білий птах із чорною ознакою» режисера Юрія Іллєнка. Вона без перебільшення була доленосною в житті актора. Це був його кінодебют, що відразу ж приніс акторові визнання режисерів. У Іллєнка Ступка зіграв у ще одному фільмі – «Наперекір усьому». Величезний кіноуспіх прийшов до Богдана Ступки після виходу стрічок «Свої», «Водій для Віри». Чудово вдавалися акторові історичні ролі – він майстерно зіграв Івана Брюховецького (х/ф «Чорна рада»), Богдана Хмельницького (х/ф «Вогнем і мечем»), Івана Мазепу (х/ф «Молитва за гетьмана Мазепу»), Чингісхана («Таємниця Чингісхана»).

Не можна оминути увагою і фільм «Тарас Бульба» Володимира Бортко. Зовсім іншого плану роль дісталася акторові в фільмі «Три напівграції».

Життєвий шлях Богдана Ступки обірвався 20 липня 2012 року. Та ми, глядачі, переглядаючи його фільмографію, можемо знову і знову поринути у той світ кіно, якому стільки сил і снаги віддав Великий Актор.