У квітні 1890 року номер 8-й львівського дитячого двотижневика «Дзвінок» уперше опублікував вірш Михайла Коцюбинського «Наша хатка». Це був літературний дебют молодого автора. За два місяці письменник вирушив до Галичини. У Львові початківець зустрівся з видавцями та редакторами часописів «Дзвінок», «Правда», «Зоря» В.Шухевичем, О.Барвінським, В.Лукичем і отримав замовлення на нові твори. Знаковою подією стало знайомство Михайла Коцюбинського з Іваном Франком.

У 1896 році Коцюбинський був запрошений Франком до участі у новоствореному двомісячнику «Життя і слово». Згодом він активно друкувався у місячнику «Літературно-науковий вісник». Готуючи разом з Миколою Чернявським альманах «З потоку життя» (вийшов у Херсоні 1905 р.), Михайло Коцюбинський прагнув у ньому «помістити нові, ніде не друковані твори». Окрасою збірника стали 15 дистихів  І.Франка під загальною назвою «Стріли». Надсилав також Іван Якович до Чернігова свої нові книги, етнографічні збірники, дарував Коцюбинському автографи творів українською і німецькою мовами.

Дружні взаємини визначного українського етнографа і мовознавця Володимира Михайловича Гнатюка з Михайлом Михайловичем Коцюбинським тривали понад 15 років. Гнатюк ще від студентських літ захоплювався творами Коцюбинського. Ставши упорядником ювілейного збірника на пошану Івана Франка (до 25-річчя його літературної діяльності), В.Гнатюк у жовтні 1897 року запросив М.Коцюбинського до участі в цьому виданні. Будучи секретарем Наукового товариства ім.Шевченка у Львові, а також секретарем і головним редактором новозаснованої Українсько-руської видавничої спілки, Володимир Гнатюк видав окрему книжку творів Михайла Коцюбинського «В путах шайтана і інші оповідання» (Львів, 1899). Інтенсивне листування двох подвижників української культури переросло у щиру дружбу.

Перша особиста зустріч Коцюбинського з Гнатюком відбулася навесні 1905 року. У Львові. Ось, як описував її Володимир Михайлович у своїх спогадах: «М.Коцюбинський приїхав до Львова в дорозі до Берліна перед самим Великоднем. Бажаючи показати йому наше село, виїхав я з ним і Іваном Франком на самі свята до Яйковець до тамошнього пароха о. Сев.Борачка, де провели ми час дуже приємно».

Пам’ять про цікаве спілкування і радісні емоції зберегли всі учасники мандрівки. Групове фото, зроблене тоді, зафіксувало трьох видатних українців.