Головна » 2019 » Січень » 23 » «Поличчя Ваше – поміж кращих та найбільш заслужених працівників на полі української культури» М.Коцюбинський
«Поличчя Ваше – поміж кращих та найбільш заслужених працівників на полі української культури» М.Коцюбинський
09:40

Глибокі пласти української культури та духовності формували та збагачували видатні діячі літератури та мистецтва, які в нашому сьогоденні майже забуті. До таких щирих працівників на ниві просвіти і становлення українців як нації, належав Михайло Федорович Комаров.

Народився Михайло Комаров 23 січня 1844 року в селі Дмитрівці на Катеринославщині. Мати його була за походженням українка, батько – росіянин. Проте Михайло Федорович був багато відданішим та завзятішим українським патріотом, ніж споконвічні українці. З молодих років працював учителем, а після закінчення Харківського університету – на юридичних посадах в Острозькому на Воронежчині, в Києві, Умані та Одесі, а водночас брав активну участь у культурно-громадському житті, невтомно трудився на літературній та науковій ниві.

Михайло Комаров – «хрещений батько» більшості письменників, художників, освітян, фольклористів, народознавців. Його будинок в Одесі у ІІ половині ХІХ століття був своєрідним центром української культури на південному терені Російської імперії. Тут неодноразово бували такі визначні особистості, як Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Олена Пчілка, Євген Чикаленко, Володимир Винниченко та інші.

Михайло Федорович умів розбудити в своїх земляків патріотичний дух спротиву етнічному нищенню, дух захисту моральних і культурних цінностей України. Він добре розумів, що в Україні національне життя могло виявитися найбільше в літературі, в театрі й науці, тому чільну увагу одеська «Громада» під керівництвом М.Комарова приділяла піднесенню авторитету українського друкованого слова, збагаченню мови українських видань. Одеські громадівці активно збирали термінологію для російсько-українського словника. І за сприяння Івана Франка надрукували його у Львові. Чотиритомний «Російсько-український словар» виходив друком протягом 1893-1898 рр у львівській друкарні Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Окрім цього, громадівці збирали фольклор. Завдяки благодійництву Євгена Чикаленка в Одесі було видано чимало збірників народних пісень.

У 1900 році в Одесі світ побачив перший український історичний роман П. Куліша «Чорна рада». Ілюстрації до роману зробив видатний український графік Амвросій Ждаха. Роман був дуже популярний серед українців. Найвизначніші одеські громадівці були членами Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові – М.Комаров, І.Липа, І.Луценко.

Справою всього творчого життя Михайла Комарова було, по суті, перше в українській науці професійне заняття бібліографією. Його бібліографічні покажчики нової української літератури, драматургії та окремих письменників (Т.Шевченка, І.Котляревського, С.Руданського) об’єктивно засвідчували самобутність національної культури і сприяли подальшому її розвитку.

У 80-90 рр в тогочасних періодичних виданнях, таких, як «Киевская старина», «Правда», «Літературно-науковий вісник» часто друкувалися рецензії та історико-літературні статті М.Комарова.

В 1892 році, готуючи до друку збірник «Запомога» на користь голодуючих, М.Комаров звернувся до багатьох українських письменників з проханням надіслати свої твори. Звернувся він і до М.Коцюбинського. Початкуючий автор зразу ж відгукнувся на лист, бо для нього була дуже важлива думка М.Комарова про його творчість. «…Посилаю Вам (посилкою) «На віру» і оповідання «П’ятизлотник», чи будуть Вам до сподоби, але я дуже дякував би Вам, коли б Ви були ласкаві справили, що можна, та написали мені свою думку щодо моїх праць», - писав він у листі від 3 березня 1892 року.

Михайло Федорович у своїх листах дуже толерантно «висловлював свою думку, свої зауваження, давав поради. В ті часи майже не було професійної критики, і він був одним із перших критиків української літератури», - згадував Володимир Леонтович.

В листі до Михайла Михайловича від 13 березня 1900 року Михайло Федорович писав: «Читав про нові Ваші оповідання і дуже радію за успіх їх в Галичині. Але чому Ви не дбаєте про те, щоб і на Україні випустить збірку Ваших творів?».

В особистій бібліотеці М.Коцюбинського в Чернігові зберігаються до цього часу надіслані з Одеси книжки М.Комарова «Російсько-український словар» у чотирьох томах, історичне дослідження «Про минуле» - про визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького, «Тарас Шевченко в литературе и искусстве», «Про запорожські вольності».

Першою в Російській імперії організацією українців, яка діяла легально, стало Українське товариство «Просвіта» в Одесі, зареєстроване в 1905 році. Активним фундатором товариства був Михайло Федорович, хоч йому вже повернуло на сьомий десяток, але працював він з молодечим запалом. Виступав на літературно-мистецьких читаннях та вечорах. Оживали перед слухачами образи незабутніх борців за волю і незалежність України, урочисто звучало Шевченкове «послання» «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні». Багато хто вперше почув від М.Комарова про творчість Павла Чубинського, якому належать поетичні рядки «Ще не вмерла Україна…» і Петра Ніщинського, який написав крилатий хор «Закувала та сива зозуля».

Розгром «Просвіти», що стався в 1909 році, був важким ударом по вразливій душі Михайла Комарова. Але він не здався: на зміну «Просвіті» організував Український клуб, а відтак – товариство «Українська хата», плекав мрію про власне видавництво, писав книжку про першого перекладача Святого Письма на українську мову Пилипа Морачевського, працював до останніх днів життя. Помер 19 серпня 1913 року в Одесі.

В радянські роки ім’я Михайла Федоровича Комарова майже не згадувалось, але часи змінюються, і сьогодні Михайло Комаров повертається до нас. Про нього з’явилися грунтовні літературознавчі дослідження, і маємо надію, що незабаром буде перевидана його літературознавча та наукова спадщина.

Завідуюча відділом музею-заповідника М.М.Коцюбинського Марія Москаленко




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 52 | Додав: marije4ka07 | Рейтинг: 5.0/3 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість