Пам’ятнику Михайлові Коцюбинському - шістдесят (до 60-річчя відкриття пам’ятника М.М.Коцюбинському на могилі письменника) | 15:12 | ||||
Неподалік від центру Чернігова, на Болдиній горі, серед понад тисячолітніх курганів та зелених насаджень знаходиться могила класика української літератури Михайла Михайловича Коцюбинського (1864-1913). Тут же похована й дружина письменника – Віра Устимівна, що пережила чоловіка на 8 років. 15 років письменник прожив у нашому сіверському місті над Десною, оселившися тут із родиною у 1898 році. Болдина гора (або гори) була улюбленим місцем прогулянок письменника, де він відпочивав душею і наснажувався для написання своїх безсмертних творів. Тож не випадково, що саме на Болдиній горі Михайло Коцюбинський і заповів себе поховати. Після смерті письменника деякий час його могила була якщо не занедбана, то, за спогадами доброго знайомого Коцюбинського – Григорія Коваленка-Коломацького: «мала надто скромний вигляд з простим дерев’яним хрестом, тільки зеленою травою поросла, ніби забута всіма, самітна могила великого громадянина і художника України». Згодом у вересні 1930 року на могилі письменника та його дружини було встановлено чотириступінчатий монумент із сірих гранітних кубів-блоків «від трудящих Чернігова». Автори монумента – відомий художник Василь Кричевський та архітектор П.Ф. Костирко. Пам’ ятний знак під час німецької окупації 1941-1943 рр. дивним чином не був серйозно ушкоджений. Після війни Чернігівський музей класика нашої літератури, що був створений 1934 року, повернувся з евакуації з м. Уфи. Директор його – молодший брат письменника Хома Коцюбинський разом із дружиною Катериною Яківною та колективом музею почав відновлювати як експозицію, так і будівлі. 16 вересня 1954 року напередодні 90-річного ювілею письменника вийшла постанова ради міністрів УРСР «Про літературно-меморіальний музей видатного українського письменника М.М.Коцюбинського і впорядкування могили М.М.Коцюбинського в м. Чернігові». Серед інших там окремими пунктами позначено: «5. Зобов’язати виконком Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих (тов. Ванденка) впорядкувати могилу М.М.Коцюбинського в м. Чернігові, спорудивши в 1954 році, за затвердженням Міністерством культури УРСР проектом, надгробний пам’ятник з бронзовим бюстом письменника. 6. Проведення робіт по спорудженню надгробного пам’ятника М.М.Коцюбинському покласти на республіканські науково-реставраційні виробничі майстерні Управління в справах архітектури при раді Міністрів УРСР. Асигнувати виконкому Чернігівської обласної ради депутатів трудящих на спорудження надгробного пам’ятника на могилі М.М.Коцюбинського 125 тисяч карбованців. Міністерству фінансів УРСР профінансувати виконком Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих в ІІ півріччі 1954 року в сумі 125 тисяч карбованців за рахунок резервного фонду Ради Міністрів УРСР. Голова Ради міністрів УРСР Н. Кальченко. Керуючий справами Ради міністрів УРСР Я. Сірченко». На цю постанову оперативно відреагував виконком Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих, який у своєму рішенні від 24 вересня того ж 1954 року одним із пунктів постановив: «9 б. впорядкувати могилу М.М.Коцюбинського в Чернігові, спорудивши в 1954 році за затвердженим Міністерством культури УРСР проектом надгробний пам’ятник з бронзовим бюстом письменника, виділивши на це 125,0 тис. карб. за рахунок резервного фонду Ради міністрів УРСР. І) проведення робіт по спорудженню надгробного памۥятника М.М.Коцюбинського покласти на республіканські науково-реставраційні майстерні Управління в справах архітектури при раді Міністрів УРСР. Голова виконкому облради депутатів трудящих (Л. Ванденко) Т.в.о. секретаря виконкому облради депутатів трудящих (Г. Михайленко)». Роботу з виготовлення пам’ятника Михайлові Коцюбинському було доручено скульпторам Флоріану Коцюбинському, Семену Андрійченку та архітектору Якову Ковбасі. Причому для 33-річного онука письменника Флоріана Аврамовича Коцюбинського це була одна з перших серйозних робіт. Сам пам’ятник являє собою бронзове погруддя на прямокутному постаменті, який опирається на стилобат, прикрашений рослинним орнаментом. Перед пам’ятником – дві прямокутні надмогильні плити й написи на них «М.Коцюбинський» та «Віра Коцюбинська». Майданчик навколо надгробка вимощено гранітними плитами. Металева огорожа – з чавуну художнього литва (раніше була з чавуну, а пізніше, у 90-х роках минулого століття, через руйнування вандалами чавунна огорожа подекуди замінена на залізну). Усі елементи пам’ятника були виготовлені з чорного полірованого лабрадориту. Відкрито пам’ятник 15 липня 1955 року. Цього дня біля могили письменника зібралися представники місцевої влади, музейні працівники, письменники, з Києва приїхала донька Михайла Коцюбинського Ірина, якій згодом судилося понад двадцять років очолювати музей свого батька в Чернігові. На мітингу від імені Чернігівського музею М.Коцюбинського та рідного брата письменника Хоми Михайловича, який через хворобу не міг бути присутнім (йому тоді залишилося прожити менше 10 місяців), виступила Катерина Яківна Коцюбинська (Бедрізова), дружина Х. Коцюбинського і заступник директора музею з наукової роботи. Звичайно ж, в усіх виступах у ті часи наголошувалося на керівній ролі компартії та «життєдайних ідеях марксизму-ленінізму». Не був винятком і виступ Катерини Коцюбинської. Крім того Катерина Яківна відзначила те, що свято відкриття пам’ятника збіглося із 45-річчям появи у світ ІІ-ї частини одного з визначних творів М.Коцюбинського – «Фата моргана». Напередодні відкриття пам’ятника до музею також, надійшли вітальні телеграми, зокрема від онука письменника – Олега Юрійовича Коцюбинського та від Ольги Бош із Москви, від колективу науковців Інституту суспільних наук АН УРСР, від працівників музею Володимира Короленка з Полтави та ін. Надійшла телеграма з Одеси й від знаного українського митця Михайла Жука, який був другом письменника й написав кілька прижиттєвих портретів Михайла Коцюбинського. Ось уривок з неї: «Сорок два роки тому в квітні я стояв над свіжою могилою Михайла Михайловича. Сьогодні душевно беру участь зі всіма у відкритті пам’ятника дорогому письменникові». Відтоді впродовж 60 років пам’ятник великому Сонцепоклоннику, як нарекли Михайла Коцюбинського ще за життя, милує око чернігівців та гостей міста, які відвідують Болдину гору. Підготував Ігор Коцюбинський
| |||||
Категорія: Публікації | Переглядів: 2746 | Додав: Kotia | Рейтинг: 5.0/2 | |
Всього коментарів: 0 | |