У грудні 1894 року Михайло Коцюбинський приїздив до Чернігова, куди його запросив на хрестини дитини товариш із філоксерної комісії Василь Андрієвський. До цього на першому з’їзді «Громади» в Києві 30-літній Михайло познайомився з чернігівкою Вірою Дейшею. Не лише чарівною зовнішністю, а і багатством і глибиною внутрішнього світу захопила дівчина свого майбутнього чоловіка. Кількаденне перебування письменника у її рідному місті дало змогу відчути, що він зустрів головну жінку свого життя. Зав’язалося активне листування, а у вересні 1895-го разом із подругою Віра Устимівна приїхала на 2 тижні до Криму, аби побачитися з коханим.

24 січня 1896 року молоді люди побралися. Вінчання відбулося у Спасо-Преображенському соборі Вінниці. Деякий час подружжя мешкало там у дідівському будинку. Навесні Михайло з Вірою виїхали до Криму, де письменник працював у філоксерному загоні. Віра Устимівна, яка була вже при надії, мусила восени повернутися до Вінниці. 25 грудня народився омріяний первісток Коцюбинських – Юрко. Щодня писав молодий батько своїй Вірунечці сповнені любові й ніжності листи.

Відповідальність за долю рідних спонукала письменника шукати стабільну роботу. Проте «політично неблагонадійному» М.Коцюбинському це вдалося не так швидко, як хотілося б. Обіцяну посаду завідувача книжковим складом при Чернігівському губернському земстві він не отримав, тож  тимчасово підшукав роботу в Житомирі. Так Коцюбинський кілька місяців за контрактом завідував конторою газети «Волинь», а потім працював редактором розділів «Хроника» та «Свет и тени русской жизни». Видавець газети Коген жив у Києві, затримував платню.

У таких екстремальних умовах для Михайла Коцюбинського розрадою були посилки і листи від дружини, а також її візит, що тривав усього кілька днів. Подружжя зробило світлини аж у двох фотоательє. Про це Михайло Михайлович пише коханій: «Був сьогодні у фотографів. У Попова ще не готова карточка, а в Корицького взяв. Не посилаю тобі зараз, бо позавтру й Попов обіцяв дати – тоді разом і вишлю. Так карточка, що взяв у Корицького, не сподобалась мені. Ми так мало скидаємось на себе». А за кілька днів він повідомляє: «Нині я взяв фотографії у Попова… Завтра пошлю їх тобі рекомендованим листом…; отож вибери, серденько моє, яку з них, чи, може, обидві тобі сподобаються…».

Зрештою, були замовлені світлини у фотографа Попова. Саме така пропонується вашій увазі. А більш детально про Віру Коцюбинську дізнаєтеся у нашому наступному матеріалі.