Нещодавно відома чернігівська мисткиня Надія МАРТИНЕНКО представила громадськості колекцію творів під назвою «Жіночність та краса», де відобразила українські традиційні жіночі головні убори. До цієї тематики я підійшла зовсім невипадково, - розмірковує художниця, - адже давно мріяла передати у своїх картинах глибоку національну спадщину та свою любов до України. Минулого року я працювала над темою «Мандрівники часу» (старі дерева), кольорова гама у творах була надзвичайно зеленою. І раптом друзі подарували поштові марки із зображенням традиційних жіночих костюмів. Я знала, що їх буде багато, але щоб настільки! Вони стали поштовхом для створення наступного проекту «Жіночність та краса», у якому я вирішила відобразити українські жіночі головні убори. Мисткиня почала збирати інформацію з наукових джерел, досліджувати матеріали, із яких вони виготовлялися. Сама колекція складається із 36 робіт. Але окрім зображень жіночих образів, є роботи й жанрові: «Ніч на Івана Купала», «Сон у Бабине літо». А деякі роботи виконані на фоні пейзажів – наприклад «Молочниця». У часовому просторі авторка торкнулася навіть теми Київської Русі. Як пояснює пані Надія, цікаво було передати той час - підвіски, метал, орнаменти. Значну увагу приділила художниця нашому регіону, адже сама вона уродженка села Товстоліс Чернігівського району.
Так до Новгород-Сіверського краю відноситься «Наречена», де намальована дівчина з довгою стрічкою та помпонами з вовни по боках. З чернігівського Полісся «Чернігівська красуня» - зображено панянку на зимовому фоні. «Жінка у святковій намітці» - дівчина у намітці, виготовленій із тонкої напівпрозорої тканини, на яку одягалася пласка шапочка – очіпок. А на картині «Біля калини» - чарівна полісяночка. Решта ж товрів відноситься до інших регіонів України – Подніпров’я, Волині, Гуцульщини, Поділля.
Надія Мартиненко писала не конкретних жінок, а жіночі образи. Для неї основним завданням було передати головні вбрання з етнографічної точки зору, вона навіть намагалася передати структуру тканини. Н.Мартиненко довго шукала образи, передивлялася зображення. Одна робота творилася, перероблювалася не менше місяця, загалом же на підготовку у неї пішов майже рік. Спілкувалася з працівниками історичного музею, але в основному опрацьовувала літературу.
Й цілком доречно, що обласний осередок Спілки художників висунув цього року пані Надію на здобуття престижної обласної премії ім. Михайла Коцюбинського.
|
QR-код посилання на сторінку. Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.
|
|
|
|