Лауреат міжнародної премії журналістів ім. Василя Стуса (2001), Міжнародної літературної премії «Тріумф» (2000), Всеукраїнського конкурсу «Книжник- Review» за кращу рецензію (2001), неодноразовий переможець обласних конкурсів «Краща книга року». Дві її книги - «Відьма з майбутнього» та «На берегах любові» – за версією «Книжнка-Review» визнані кращими регіональними проектами і увійшли до «чудової сімки» рейтингу видання. Друкувалася в інших колективних поетичних та прозових збірках, а також у всеукраїнських виданнях: журналах «Сучасність», «Сіверянський літопис», «Літературний Чернігів», «Радуга», «Форум» (Москва), «Білорусь» (Мінськ), газеті «Книжник-Review», у журналі «Ятрань» (Київ-Нью-Йорк). У видавництві «Мастацька література» (Мінськ, Білорусь) у 2008 р. вийшла її повість білоруською мовою «Смарагдове намисто».

Має досвід послушниці Густинського Свято-Троїцького монастиря. Літала на мотодельтапланах. Подорожувала Польщею, Чехією, Литвою, Естонією, Кримом, Кавказом.

Нині працює журналістом регіонального видання «Прилуччина». Член Національної спілки письменників України та Білорусі. У 2008 році за книгу «Від берегів Десни та Сожу» отримала літературну премію імені відомого білоруського святителя та єпископа, стародавнього філософа та просвітника Кирила Туровського та Міжнародну літературну премію імені Григорія Сковороди «Сад Божественних пісень».

Білоруска за походженням, українка за духом. Вважає Україну своєю другою Батьківщиною-матінкою. Має сина Сергія, двох онучок, якими дуже пишається. Пише білоруською, українською та російською мовами.

Лілія Бондаревич – літераторка європейська, у більшості своїх творів - модернова, іронічна, парадоксальна, інтелектуальна. Письменниця непередбачувана мов вітер, і послідовна, наче годинник. Вона щоразу дивує та зворушує. Лілія Бондаревич у своїх творах тримає ту реальність, яку ми визнаємо за справжню лише наодинці із собою.

Ліля – жінка «яка дещо знає». І її зізнання – жіноче природне нездоланне жодними цивілізаційними зсувами й інформаційними потоками. Воно від поліської землі її рідної Білорусі. В основі усіх творів Лілі Бондаревич віра, що ми мусимо шукати любові й прагнути краси та гармонії.

Тому є природнім, що вона є претендентом на престижну обласну премію ім. Михайла Коцюбинського у прозі за книжку «Ми всі - подорожні», «Чернігівські обереги» (2009).