Подорожуючи Європою, Михайло Коцюбинський завітав і до мальовничої Венеції. Краса міста справила на письменника неабияке враження, про що свідчить його лист до Віри Устимівни.

1905, 21 травня, Венеція.

8 мая 1905. Венеція.

Дорога моя дитино! Я здоров, хоч вражінь так багато, що страх. Вся дорога з Відня до Італії – рай. Сама Венеція, де я вже другий день, така гарна, що трудно описати. Катаючись на гондолі, страшенне жалкував, що тебе нема зо мною. Так мені скучно самому, не можу оджалувати, що тебе не намовив поїхати. Разом було б дуже добре. Спасибі тобі за листи. Два листи, відкритку і оден номер газети, що адресувала до Сембратовича, дістав і хоч трохи заспокоївся. Пиши й далі на таку адресу, а Сембратович перешле. У Відні купив собі дешевий плащ (9 руб.), бриля і літні черевики. В Венеції купив дещо для тебе. завтра виїду до Флоренції, а далі до Рима. З Рима поїду до Неаполя, де посиджу трохи, щоб не втомитися.

Цілую Вас всіх, а тебе особливо. Муся. Тепер писатиму частіше.

*******************************************************************************************************

Примітки

1. Сембратович Роман (1876-1906) – український критик, публіцист і журналіст, громадський діяч демократичного напрямку. Редактор двотижневого журналу “Ruthenische Revue”, що виходив німецькою мовою у Відні з 1903 р.; з 1906 р. виходив під назвою “Ukrainische Rundschau”. З М. Коцюбинським познайомився 1898 р. в Чернігові.

На смерть Сембратовича М. Коцюбинський написав “Згадки про Романа Сембратовича”; рукопис зберігається у фондах Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського.

2. В якості ілюстрації використано картину імпресіоніста Поля Синьяка «Великий канал (Венеція)» (1905 р.).